Чому космічні кораблі так часто вибухають. Головні проблеми дослідження космосу в гіфках

У 2023 році людство продовжує активно освоювати космос: світ уже спостерігав, як до льодових супутників Юпітера полетів апарат JUICE, розмірковував, чому вибухнула тестова ракета Starship, раділи за Індію, яка успішно посадила на Місяць спусковий модуль станції «Чандраян-3». 

І, звісно, всі ми памʼятаємо, як росія примудрилася впустити і розбити вщент свою станцію «Луна-25» ще на орбіті. 

За чотири роки до успішної посадки «Чандраян-3», у 2019-му, Індія вже намагалася посадити свій космічний корабель на Місяць — від того корабля залишився тільки кілометровий слід з уламків. 

Чому, попри довгу історію космічних досліджень, так багато польотів у космос закінчуються невдачею, особливо коли йдеться про посадку на Місяць? 

Австралійська науковиця Гейл Айлз пояснює, чому космос — це досі дуже складно.

Попри те що людині вдалося здійснити першу вдалу посадку на Місяць понад майже 60 років тому, космічні польоти залишаються справою ризикованою та вкрай непростою. Місяць досі єдине небесне тіло, на якому людям вдалося побувати, попри активну роботу над планами освоєння Марсу.

І це цілком логічно: Місяць до нас найближчий, він розташований за майже 400 тис. км від Землі.

Країни, що побували на Місяці — ексклюзивний клуб 

У серпні 2023 року Індія стала четвертою країною в світі, якій вдалося здійснити мʼяку посадку на Місяць. Мʼякою вважається посадка, після якої корабель не розвалюється на шматки. 

Адже так акуратно, як на цій гіфці з конспірологічною версією посадки Apollo (бачите, як хитає плакат-Землю на фоні?), насправді ніхто не сідає. 

Отже, чотири країни, почнемо з неприємного:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Отже, серед країн, що існують натепер, на Місяці побували лише три — США, Китай та Індія. Здається дуже ексклюзивним клубом. 

Менш ексклюзивний клуб — ті, хто наблизився до Місяця, але посадку не здійснював

Місії з Японії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Ізраїлю, Європейського космічного агентства, Люксембургу, Південної Кореї, Італії та росії також мали певні успіхи на Місяці — з прольотами, орбітальними апаратами. 

А дехто з них мав успіхи і з зіткненнями. 

19 серпня 2023 року російське космічне агентство «роскосмос» оголосило, що «зв’язок із космічним кораблем «Луна-25» був перерваний» після того, як на космічний корабель надіслали імпульсну команду знизити орбіту навколо Місяця. Спроби зв'язатися з космічним кораблем 20 серпня були марними, що змусило роскосмос визнати, що апарат Луна-25 розбився. З упевненістю говорити про причини катастрофи зарано.

Попередні гучні невдачі сталися у 2019 році, обидві. 

У квітні 2019-го ізраїльський посадковий модуль Beresheet аварійно приземлився після того, як гіроскоп відмовив під час гальмування, і екіпаж наземного управління не зміг скинути компонент через втрату зв’язку.

Пізніше повідомили, що капсула з тихоходами, що була на кораблі у сплячому «криптобіотичному» стані, можливо, пережила катастрофу.

А вже у вересні 2019-го Індія відправила на поверхню Місяця власний посадковий апарат Vikram, але він не витримав посадки. Пізніше NASA опублікувала знімок, зроблений орбітальним апаратом Lunar Reconnaissance Orbiter, на якому показано місце падіння посадкового модуля Vikram. Уламки були розкидані майже у двох десятках місць на відстані кількох кілометрів.

Пілотовані місії частіше бувають успішними

Середній показник успішності місій на Місяць — трохи більше 50%. Навіть невеликі супутникові місії на орбіту Землі мають такі собі показники успішності — десь між 40% і 70%.

Інша річ — пілотовані місії. З них приблизно 98% були успішними, адже люди більше інвестують у людей. Наземний персонал, який працює для підтримки місії з екіпажем, буде більш зосередженим, керівництво інвестуватиме більше ресурсів, а безпека екіпажу буде пріоритетом. 

Звісно, причин невдач може бути багато: технічні збої, людські помилки, навіть політична ситуація в країні (та ж росія дуже рекламувала свою «Луну-25» як повернення на лідерські позиції в освоєнні космосу). 

Але існує і загальне пояснення, чому так багато космічних місій зазнають невдач. 

Чому такий великий відсоток невдалих космічних місій

Запуски ракет і супутників відбуваються порівняно рідко, навіть у «космічно активному» 2023-му. Зараз у світі орієнтовно 1,5 млрд автомобілів і десь 40 тис. літаків. А от кількість запусків різноманітних апаратів у космос (це за всю історію людства) досі не перетнула позначку 20 тис. 

При цьому автомобілі розбиваються або принаймні дають збої (погляньте на нещодавній випадок з Ілоном Маском та безпілотним авто, що чкурнуло на зустрічну смугу). А з автомобілями ми маємо справу вже понад сотню років. Навіть з літаками, де до питання безпеки ставляться набагато серйозніше, час від часу виникають проблеми. 

Тож було б дивно, якби космічні дослідження — сфера, у якій ми ще на стадії її освоєння, проходили би без проблем. 

Як зробити космічні подорожі безпечними

Якщо людство хоче згодом вирости у повноцінну космічну цивілізацію, ми повинні спершу подолати по-справжньому монументальні виклики.

Щоб зробити можливими тривалі космічні подорожі на великі відстані, потрібно вирішити величезну кількість проблем, від умовно подоланих:

До тих, щодо яких ми не впевнені, що взагалі зможемо їх вирішити:

Прогрес буде повільним. Інженери та ентузіасти космосу продовжуватимуть вкладати свій розум, час і енергію у космічні місії, і вони поступово ставатимуть дедалі надійнішими. І, можливо, колись покататися на космічному кораблі буде так само безпечно, як проїхатися на машині до найближчого АТБ.