Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чому доступна вища освіта — це неякісна вища освіта. Колонка співзасновника і CTO Uklon Віталія Дятленка

Віталій Дятленко
Віталій Дятленко
3 вересня 2022 8 хвилин читання

Головні проблеми ІТ-освіти в Україні

У класичних університетах з гарною науково-теоретичною базою студентам дуже бракує практики. Цю проблему можна було б вирішити, якби студенти могли отримати якусь більш вузьку спеціалізацію, можливо, майнери чи сертифікаційні програми.

Людина на факультеті інформатики вивчає багато всього, велике розмаїття різних мов програмування, і студенти мчать галопом по Європах. Важко сконцентруватися на чомусь специфічному, дуже багато різних підходів, мов, і в людини на виході мішанина в голові. Ніякої конкретної спеціалізації в ході навчання студент не отримує. Хоча міг би виходити з університету готовим trainee чи джуном з мобільної розробки, баз даних, бекенду або чогось іншого. Базова теоретична освіта, отримана на перших курсах, дає можливість, знання і сили обирати з доволі широкого спектру спеціалізацій. 

Втім, у багатьох українських університетах навіть базу дають не дуже якісну. Факультети й кафедри називаються врізнобій, уніфікації немає. Студентам часто не доносять навіть базові поняття розуміння алгоритмів, структури даних. На етапі становлення людини як інженера потрібно опанувати базу. Наразі через те, що в Україні досить великий попит на інженерні спеціальності (навіть під час війни), багато абітурієнтів ідуть в ІТ, сяк-так здають теоретичну базу, завчають якусь одну мову програмування і потім якось її використовують в роботі. Це приносить їм фінансовий зиск. Нюанс в тому, що є досить велика різниця між інженером, для якого конкретна  мова просто інструмент, і кодером, який завчив синтаксис мови програмування і відпрацьовує тільки те, що написано в задачі.

Для продуктової команди на зразок Uklon дуже важливим є саме інженерне мислення. Ми вирішуємо цікаві наукові проблеми, де є практичне застосування всієї тієї теоретичної бази, яка здається студентам нецікавою у період навчання. Вони вважають, що дерева (структура даних) або теорія графів ніяк їм не знадобиться у роботі, а дарма. Опанувавши в достатній мірі цей математичний та алгоритмічний апарат, можна вирішувати цілком практичні й дуже нетривіальні завдання, робити круті продукти. Просто ми рідко задумуємось, як працює той самий Google Maps або сервіси, що відстежують затори на дорогах. В Uklon ми теж вирішуємо «під капотом» дуже багато нетривіальних завдань, які містять у собі чимало складної математики та використання великого спектру алгоритмів. Гарна математична і алгоритмічна база дозволяють оптимально вирішувати ці завдання.

Ще в університетах приділяють недостатньо уваги процесам у розробці. Окрім інструментарію, володіння матапаратом, алгоритмами і хоча б однією мовою програмування, варто виділяти час на викладання процесів та підходів у розробці ПЗ. Розуміння SDLC (життєвий цикл програмного забезпечення) важливе для м'якого входження людини в будь-яку команду. Це також стосується таких понять, як Agile, Lean-розробка і т. д. Якби студенти почитали відповідні книжки та статті й спробували застосувати знання на практиці, це значно спростило б процес входу в роботу. 

Ще одна проблема, яку я бачу — не дуже якісні викладацькі кадри. Професія викладача, на жаль, у нас не дуже престижна. Серед них є справжні ентузіасти, які полюбляють ділитися знаннями і поєднують викладання з практичним застосуванням своїх знань у розробці чи бізнесі. 

Але здебільшого на викладацькі посади в IT йдуть люди, які, скажімо так, вже часом втомилися від життя. Вони не здатні посіяти в студентах зернину жаги до вивчення якоїсь конкретної технології, конкретних підходів, бо й самі часто знають про все це лише в теорії. Престиж викладацької професії в Україні дуже низький і всі практики йдуть заробляти гроші в індустрію.

Чи всім потрібна вища освіта? Як підвищити її якість і престиж викладацької професії

В Україні дуже легко отримати вищу освіту – в результаті в університети йдуть і ті, кому треба, і ті, кому не треба. Але маємо бути чесними перед собою – вища освіта потрібна не всім. Її доступність дисконтує престиж викладацької професії та вищої освіти загалом. На мій погляд, варто піднімати поріг входу в неї, в тому числі й фінансовий. Це дозволить покращити якість освіти, престиж викладацької професії, забезпечити можливість перекваліфікації спеціалістів. 

В ідеалі студент, який вчиться на інформатиці, повинен мати перед собою два однаково престижні і дохідні шляхи – йти у наукову діяльність, викладати, або йти працювати інженером. Аби не було великого перекосу в оплаті, в перспективах і престижності між науковцем, лікарем і програмістом. Наразі це справжня прірва. Найкрутіші інженери, які могли б класно подавати інформацію і надихати студентів, змушені в умовах сьогодення йти в аутсорс або в кращому випадку в продуктову розробку. І мало хто з них повернеться до навчання – лише одиниці, ентузіасти.

Я дійсно вважаю, шо ІТ-інженер, лікар і викладач мають заробляти приблизно однаково. Звісно, я хочу, щоб мої інженери гарно кодили. Але я також хочу, аби мої діти вчилися у хороших викладачів, а сам я не боявся йти в лікарню.

Ми знаємо що в інших країнах не так просто отримати вищу освіту. І це неспроста. Ти або гарно вчишся, присвячуєш цьому всього себе, отримуєш стипендії та гранти, аби вчитися дешевше або безкоштовно. Але там і близько немає такого обсягу безкоштовної освіти, як наше держзамовлення. І тому лише зацікавлені люди йдуть і отримують освіту. 

За рахунок раціонального перерозподілу коштів можна було б стимулювати належну оплату праці науковців і викладачів. Бо наукова діяльність в Україні загалом в занепаді. Займатися цим досить безперспективно, не приносить гідної винагороди, а до того ж ще й коштує дорого. Все це заганяє нашу освітню сферу в глухий кут.

Як війна вплине на рівень підготовки спеціалістів

Загалом повномасштабна війна в Україні дуже негативно вплине на всі категорії учнів — зі шкільних парт до університетських лав. Багато хто не може ефективно вчитися без офлайну, особливо в школі. Вважаю, що шкільна онлайн-освіта — це швидше міф. Дуже малий відсоток школярів розуміють, що таке самоосвіта, як зосередитись, як розподіляти час. 

Будемо чесними, університети теж не дуже готові до онлайн-освіти, хоча за кордоном в цьому є чималий прогрес. Думаю що якість українських випускників в ці роки буде досить низькою, особливо в таких сферах, як медицина. В багатьох випадках онлайн-освіта в наших університетах зводиться до надісланих на електронну пошту завдань. І добре якщо виконання цих завдань хоча б хтось перевіряє. 

Зараз держава і провідні університети приділяють чимало уваги оцифруванню курсів, матеріалів для самостійного опрацювання. Але на це піде чимало років та ітерацій. Навряд чи ми відчуємо серйозний ефект на поточному поколінні студентів, зараз їм доведеться лише «вчитися вчитися онлайн».

Поради для студентів і випускників, які вчаться на ІТ-спеціальностях

Вчіть англійську мову. Освітніх платформ та інформації у вільному доступі багато. Якщо людина бачить якусь цікаву для себе спеціалізацію або тему, треба не боятися йти й дивитися курси на EdX, Coursera, Prometheus, програмах Microsoft та інших компаній. Дуже багато інформації доступно безкоштовно, але більшість таких платформ англомовні. Багато курсів там надають практики, які діляться власним досвідом.

Дуже важливо працювати з домашніми завданнями, які є у більшості з цих курсів. Вони даються не просто так, це дозволяє зафіксувати теоретичні знання, які даються в лекціях. Якщо взялися, то будьте чесними перед собою. Читайте додаткову літературу, виконуйте домашні завдання.

Також треба виховувати в собі розуміння, що здобуття тобою нових знань і вмінь потрібні не комусь іншому, а потрібно тобі самому, аби отримати цікаву, престижну професію та забезпечити собі гідне життя. Варто інвестувати свій час у вивчення перспективних напрямів, приділяти час теорії та практиці.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Представники креативних індустрій записали понад 170 лекцій на підтримку ЗСУ

CASES Team 29 вересня 2022 13:20

Отримати грант чи піти стажером: як IT-компанії впливають на розвиток освіти в Україні

GlobalLogic Ukraine 28 вересня 2022 13:50

Доїхати за «БігМаком». Кількість поїздок до точок поблизу відкритих McDonald's зросла на 20-30% — дані Uklon

Юлія Даниленко 21 вересня 2022 16:32

В Україні запустили освітню платформу для спеціалістів зі штучного інтелекту

Євген Муджирі 8 вересня 2022 15:17

В Україні запустили для дівчат безкоштовні ІТ-курси зі створення застосунків на базі даних

Євген Муджирі 8 вересня 2022 12:18