Цифровізація без кордонів: презентація результатів програми ЄС «Цифрова Європа»
14 березня у Києві провели закритий захід «Innovation without borders: можливості цифрової Європи для України». На події презентували перші результати програми ЄС «Цифрова Європа», розповіли про доступні можливості, фінансування для бізнесу та організацій, поділилися тим, яку підтримку надає національний контактний пункт та як стати частиною мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. SPEKA відвідала подію та розповідає найцікавіше.
Цифровізація — попкультура в Україні
Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції, відкриваючи захід, наголосила на тому, що, попри всі виклики, попри війну, Україна продовжує будувати найзручнішу цифрову державу у світі. Вона підкреслила, що цифровізація вже стала частиною повсякденного життя українців, а екосистема «Дія» є яскравим прикладом цього процесу.
Вона також додала, що Україну вже називають європейським тигром цифрової трансформації.
Одним із важливих кроків на шляху цифрового розвитку стало підписання угоди про участь у програмі «Цифрова Європа» у 2022 році. А вже у вересні 2023-го Офіс розвитку підприємництва та експорту став національним контактним пунктом програми в Україні.
Що таке «Цифрова Європа»?
У 2022 році Україна долучилася до програми «Цифрова Європа», що спрямована на підтримку впровадження цифрових технологій серед підприємств, громадян і державних адміністрацій через надання фінансування для цифровізації країн Європи за різними напрямами.
Загальний бюджет програми становить 8,1 млрд євро (спочатку був 7,5 млрд євро). На реалізацію проєктів за доступними для України напрямами передбачено приблизно 6 млрд євро. Серед напрямів:
- суперкомп’ютери;
- штучний інтелект;
- кібербезпека;
- передові цифрові навички та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.
«Цифрова Європа» підтримує промисловість, малі та середні підприємства (МСП) і органи державної влади в їхній цифровій трансформації за допомогою посиленої мережі Європейських центрів цифрових інновацій (EDIH).
За словами Михайла Федорова, уже сьогодні Україна використовує ці можливості для розвитку цифрових інновацій. Окрім цього, програма сприяє створенню спільного цифрового простору з ЄС. Визнання електронних підписів, цифрова ідентифікація, розвиток технологій — усе це наближає нас до спільного цифрового майбутнього, наголосив Федоров. Окремий фокус програми — підтримка українських інновацій та їхнє масштабування.
Валерія Іонан наголосила, що завдяки цій програмі Україна вже посилила конкурентоспроможність малого та середнього бізнесу на цифровому ринку та впровадила нові інновації.
Участь у програмі передбачає сплату внесків, але ЄС звільнив Україну від цих платежів у 2021-2022 роках і надав знижку 95% на фінансові внески у 2023-2027 роках.
Національний контактний пункт програми «Цифрова Європа»: що це та що робить
Після вступної частини розпочалася серія презентацій, присвячених результатам та перспективам програми «Цифрова Європа».
Першим до слова запросили Антона Гранька, заступника директора з цифрової трансформації ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту». Він підкреслив, що участь України у цій програмі відкриває значні можливості для бізнесу та організацій у цифровій сфері.
Антон Гранько також нагадав, що у 2023 році Офіс розвитку підприємництва та експорту став національним контактним пунктом (НКП) програми «Цифрова Європа».
Його завдання:
- Популяризація цифрової політики ЄС в Україні. Впровадження політики цифрових трансформацій ЄС, надаючи українським підприємствам, науковцям та інститутам можливість долучитися до «Цифрової Європи».
- Інформування про можливості програми.
- Консультаційна підтримка. Підготовка конкурсних заявок до програми ЄС, що передбачає технічні, юридичні та фінансові аспекти.
- Співпраця з іншими НКП ЄС. Для створення ефективної підтримки мережі заявників та обміну досвідом.
Відколи Офіс став національним контактним пунктом програми «Цифрова Європа»:
- Створено сторінку «Цифрова Європа» з покроковою інструкцією від реєстрації до подання заявки на участь у програмі.
- Створено лендинг, що детально описує напрями діяльності та відкриті конкурси для українських організацій.
- Опубліковано 11 статей з детальними поясненнями функціонування програми.
- Організовано 15 вебінарів та тренінгів.
- Проведено 65 безоплатних консультацій для МСП та ОМС (органи місцевого самоврядування) через портал «Дія.Бізнес».
- Опубліковано понад 70 фінансових ініціатив для українських організацій від програми.
- Проведено 7 презентацій щодо можливостей програми для підприємців, представників ОВА та ОМС, а також для всіх CDTO України.
Також Антон Гранько наголосив на важливості міжнародної співпраці. Український контактний пункт програми є частиною міжнародного консорціуму DEP4ALL, що передбачає підтримку та зміцнення національних контактних пунктів по всій Європі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
До DEP4ALL входять 17 членів із 14 країн, що забезпечує широку міжнародну мережу для обміну досвідом та координації зусиль щодо цифрової трансформації.
Антон Гранько закликав українські компанії та організації використовувати можливості програми для посилення цифрової конкурентоспроможності країни.
Хто може отримати фінансування?
За словами Антона Гранька, фінансування можуть отримати МСП, громадські організації, навчальні заклади, органи влади та місцевого самоврядування.
Які гранти доступні натепер?
Нині для українців доступний лише один грант — для реалізації освітніх ініціатив у високопродуктивних обчисленнях. Його сума — до 10 млн євро.
Грант розрахований на проєкти, що підтримують розвиток кваліфікованих спеціалістів у галузях науки про дані, кібербезпеки, штучного інтелекту та інших.
Заявки на нього можуть подавати державні та приватні організації. Дедлайн — 14.05.2025.
Проте Антон Ганько наголосив, що грантові програми мають циклічний характер і періодично оновлюються. Якраз наприкінці березня очікується оновлення грантових програм.
Консультації та вебінари
Антон Ганько розповів про можливість отримати безоплатні консультації, доступні на платформі «Дія.Бізнес». Вони тривають 30 хвилин, їх проводять онлайн та офлайн.
Також корисну інформацію можна знайти на вебінарах, що допоможуть зануритися у світ цифрових інновацій, дізнатися більше про грантові можливості програми, а також про Європейські цифрові інноваційні хаби (ЄЦІХ) та їхню роль у просуванні технологій та інновацій у Європі.
Україна у програмі «Цифрова Європа»: підсумки та перспективи
Ольга Кревська, директорка директорату європейської та євроатлантичної інтеграції і міжнародного співробітництва, зазначила, що Україна приєдналася до «Цифрової Європи» у 2022 році, а сама програма триватиме з 2021 по 2027 рік. Для України цей рік є своєрідним екватором її реалізації.
Бюджет програми та фінансування для України
Загальний бюджет програми до 2027 року становить 8,1 млрд євро. За словами Кревської, від часу її створення додали ще один напрям — напівпровідники. Це пояснює різницю у початковому та оновленому бюджеті.
Щодо фінансування, яке отримала Україна за два роки, Кревська навела цифри: 7,2 млн євро, з яких 6,3 млн спрямували на фінансування малого і середнього бізнесу. Ольга Кревська пояснила, що це саме ті кошти, які отримали учасники від бюджету ЄС (або ж у процесі отримання).
За цей період було підписано 19 грантових угод, у яких брали участь представники від України. Загальна кількість учасників за грантовими угодами — 75 українських установ та організацій з України. А показник успішності заявок — 32,81%.
10 організацій, що отримали найбільшу фінансову підтримку
Серед 10 організацій, які отримали найбільше фінансування від ЄС, — державні, освітні та технологічні установи:
- ДП «Дія»,
- ТОВ «Хоса»,
- Асоціація «Львівський кластер інформаційних технологій та бізнес-послуг»,
- ТОВ «Танхост»,
- Поліський національний університет,
- Національний університет «Чернігівська політехніка»,
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
- Громадська спілка «Харківський кластер інформаційних технологій»,
- Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,
- ТОВ «Айті івентс промоушн».
Робоча програма на 2025-2027 роки: очікується схвалення найближчими тижнями
Кревська пояснила, що діяльність програми здійснюється у межах робочої програми — робочого документа, який схвалюють країни ЄС. Наступна робоча програма охоплюватиме 2025-2027 роки.
Поки є проєкт програми, з яким мали право ознайомитися асоційовані країни, зокрема Україна. За ним можна побачити, що до кінця програми запланували чотири хвилі конкурсів: дві у 2025 році, одну в 2026-му і ще одну в 2027-му.
Ольга Кревська підкреслила, що окрему увагу приділять штучному інтелекту, цифровізації державних послуг, безпеці в інтернеті та цифровим навичкам. Проте програма поки що не точна:
Перша хвиля
- Тематичні напрями: AI/Cloud-to-edge, AI Strategy Implementation, Advanced Digital Skills, Data for AI Factories, AI/European Digital Innovation Hubs, Safer Internet.
- Орієнтовний бюджет: 310 млн євро.
- Старт подання заявок: ІІ квартал 2025-го.
- Завершення приймання заявок: IІІ квартал 2025-го.
- Оцінювання заявок: ІV квартал 2025-го.
- Оголошення грантоотримувачів: ІV квартал 2025-го.
- Підписання грантових угод: І квартал 2026-го.
Друга хвиля
- Тематичні напрями: Data for AI Factories, AI Strategy Implementation, AI/European Digital Innovation Hubs, Advanced Digital Skills, Deployment of Public Services, Safer Internet.
- Орієнтовний бюджет: 204 млн євро.
- Старт подання заявок: ІV квартал 2025-го.
- Завершення приймання заявок: І квартал 2026-го.
- Оцінювання заявок: І квартал 2026-го.
- Оголошення грантоотримувачів: IІ квартал 2026-го.
- Підписання грантових угод: IІІ квартал 2026-го.
Третя хвиля
- Тематичні напрями: Data for AI Factories, AI/European Digital Innovation Hubs, Advanced Digital Skills, Deployment of Public Services.
- Орієнтовний бюджет: 85 млн євро.
- Старт подання заявок: ІІ квартал 2026-го.
- Завершення приймання заявок: ІІІ квартал 2026-го.
- Оцінювання заявок: ІІІ квартал 2026-го.
- Оголошення грантоотримувачів: IV квартал 2026-го.
- Підписання грантових угод: І квартал 2027-го.
Четверта хвиля
- Тематичні напрями: AI/Cloud-to-edge, Data for AI Factories, AI Strategy Implementation, The Best Use of Technology, Advanced Digital Skills.
- Орієнтовний бюджет: 107 млн євро.
- Старт подання заявок: І квартал 2027-го.
- Завершення приймання заявок: ІІ квартал 2027-го.
- Оцінювання заявок: ІІ квартал 2027-го.
- Оголошення грантоотримувачів: ІІІ квартал 2027-го.
- Підписання грантових угод: IV квартал 2027-го.
Європейські цифрові інноваційні хаби
Україна вже приєдналася до мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. У 2024 році очікується конкурс із фінансування нових хабів з орієнтовним бюджетом у 3 млн євро, що дозволить створити від одного до трьох хабів.
Ольга Кревська каже, що конкурс на створення цих хабів можуть оголосити орієнтовно у квітні 2025 року, тож у лютому 2026-го планується підписання грантових угод.
«Кіберрезерв ЄС»
Ще одним важливим напрямом є кібербезпека. Кревська нагадала, що спочатку ціль «Кібербезпека та довіра» була недоступною для асоційованих країн, зокрема для України.
Однак наприкінці минулого року ухвалили «Акт про кіберсолідарність», який відкриває доступ асоційованим країнам до «Кіберрезерву ЄС».
«Кіберрезерв ЄС» — це ініціатива, спрямована на посилення кібербезпеки в Європейському Союзі. Це служби реагування на інциденти, які можуть втручатися на запит країн-членів або установ ЄС у разі серйозних або масштабних кіберінцидентів.
Доступ України до «Кіберрезерву ЄС» очікується до кінця 2025 року.
Ключові переваги доступу України до «Кіберрезерву ЄС»:
-
1
Оперативна кібердопомога. Україна зможе отримати експертну допомогу від ЄС у разі масштабних кібератак. Це передбачає залучення спеціалізованих команд реагування (CSIRT) для аналізу, стримування та усунення загроз.
-
2
Фінансова та технічна підтримка. Україна може розраховувати на фінансування та технологічні ресурси для посилення своєї кібербезпеки. Зокрема, йдеться про модернізацію систем захисту критичної інфраструктури.
-
3
Доступ до європейської системи кіберспостереження. Можливість інтегруватися у систему Європейського щита кібербезпеки, що передбачає обмін інформацією про кіберзагрози в режимі реального часу.
-
4
Підвищення кіберстійкості. Участь у європейських ініціативах допоможе покращити готовність державних і приватних структур України до майбутніх загроз, а також адаптувати найкращі практики з кіберзахисту.
-
5
Посилення міжнародного співробітництва. Співпраця з країнами ЄС у галузі кібербезпеки допоможе Україні розширити стратегічні партнерства. Це сприятиме глибшій інтеграції в європейські безпекові структури.
Під час заходу презентували ЄЦІХ, що співфінансуються ЄС, та провели панельну дискусія з ЄЦІХ, що отримали відзнаку Seal of Excellence. Подія завершилася нетворкінгом.
Захід організований у межах програми «Цифрова Європа», стратегічним координатором якої в Україні є Міністерство цифрової трансформації України, практичним консультантом — Офіс з розвитку підприємництва та експорту. Захід проводиться спільно з національним проєктом «Дія.Бізнес» за підтримки уряду Німеччини (проєкт GIZ, Цифрова трансформація МСП у країнах Східного партнерства).
0
Підписуйтеся на наші соцмережі
Оперативка
Пиши на SPEKA!
Будь в курсі зі SPEKA!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
