Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Зміна ставки інтерчейндж: чи варто це робити під час війни

Maksym Boronenko
Maksym Boronenko Chief Commercial Officer fintech-компанії bill_line
15 грудня 2022 5 хвилин читання

Останні 10 місяців новини з фронту утримують чи не всю нашу увагу. І це логічно, бо саме ЗСУ ми у bill_line завдячуємо тим, що працюємо і розвиваємо український фінтех разом із нашими партнерами та колегами по цеху. Однак індустріальні новини нікуди не зникли. Ба більше, на початку грудня відбулося те, що неможливо було пропустити жодному банку чи платіжному сервіс-провайдеру. 

Йдеться, звісно, про зміну ставки інтерчейндж на початку грудня цього року. Зараз я спробую пояснити, чому зміни еквайрингової комісії під час війни — це еквівалент рубання гілки, на якій намагається стабільно стояти вітчизняна фінансова система. 

Що таке інтерчейндж та як все це працює?

Почнемо з простого — що це таке, бо тоді стане зрозуміло, чому одне поняття має таке значення. Інтерчейндж — це внутрішня комісія під час оплати за товари чи послуги. 

Поясню на простому прикладі. У вас є інтернет-магазин товарів для туризму (оце вам зараз непогано, правда?). Клієнти у вашому магазині сплачують карткою за пальники, спальники, каремати та інші речі для затишку у київських квартирах взимку. Під час оплати банк, який надав вам форму оплати на сайт, сплачує банку, який видав картку вашому клієнту, винагороду. Це і є інтерчейндж. Його розмір десь 60-75% від розміру комісії, яку ваш бізнес платить вашому банку за еквайринг — за ту саму форму оплати, якою користувався ваш клієнт. 

Постає цікаве питання: а чому ж клієнт нічого не знає про цю комісію? Дуже просто: він/вона її не бачить. Коли ви та ваш туристичний бізнес починаєте працювати з банком, то підписуєте угоду. У ній прописані всі ці нюанси, і там ви (бізнес) сплачуєте суму, яка трохи більша, ніж ставка інтерчендж (залежить від банку та сфери вашого бізнесу). Цей показник ви закладаєте у вартість ваших туристичних товарів, коли формуєте ціни. 

Ставки інтерчейндж: суть конфлікту та плани до війни

Отже, у нас є дві сторони. 

З одного боку, є банки та небанківські фінустанови, які надають послуги еквайрингу, для яких вигідний високий інтерчейндж. Я, звісно, адвокую за них, бо сам працюю у цій сфері, проте здатен до об'єктивності. Так от, окрім зрозумілого бажання заробляти більше, банки за рахунок цієї комісії купують нові та обслуговують наявні термінали (фізичні та віртуальні, у яких проходить екварийнг). Але найголовніше — високий інтерчейндж забезпечував масовий випуск та обслуговування карток. Роками банки насичували український ринок сучасними платіжними картками. Без щомісячних  доплат за обслуговування, зате з усілякими кешбеками, бонус-програмами, знижками та іншими програмами лояльності. 

З іншого боку, у нас є бізнес, який сплачує велику комісію інтерчендж, а тому заробляє менше. Раніше ритейл з цим мирився, бо високий інтерчейндж стимулював активну емісію карток. Більше карток — більше платежів карткою. Більше  платежів карткою — менше готівки, а отже, економія на інкасації, більше одразу сплачених кошиків та інші менш суттєві вигоди. Але, коли охоплення картками українців досягло серйозного рівня, вигода залишилася тільки для банків та покупців, а не для ритейлу. 

Отже, з боку банків ми маємо ситуацію, коли клієнт втрачає кешбеки, пільгові кредитні періоди та інші бонуси. З боку ритейлу клієнт отримує зростання цін. Іншими словами, клієнт страждає в обох випадках. 

Саме тому обидві сторони можна зрозуміти та знайти компроміс, і треба, бо Україна є цивілізованою європейською країною. Такий компроміс знайшли: у 2021 році почалося впровадження поетапного зниження інтерчейнджу, яке підтримав Нацбанк, Mastercard, Visa та найбільші банки. Таким був графік раніше: 

  • листопад 2021 року — зменшення до рівня 1,2%;. 
  • з 1 липня 2022 року — до не більше 1,0%;
  • з 1 липня 2023 року — до не більше 0,9%.

Перший пункт виконали. Але 24 лютого 2022 року почалася війна. 

Інтерчейндж та війна: що робити

Війна вдарила по всіх. З одного боку, банки отримали зниження доходів населення та масовий перехід на готівку, бо ж важко платити карткою у магазині, де немає  електрики. З іншого, зростання курсу та, відповідно, цін завжди знижує споживацькі кошики ритейлу. 

Під час війни чи воєнного стану логічно не проводити зміни в економіці, яка зараз тримається не завдяки, а всупереч усім обставинам. Подальше зниження інтерчейнджу не тільки знизить кількість карток (люди будуть відмовлятися від всіх, крім однієї, частіше за все зарплатної), а й зменшить кількість безготівкових операцій. З іншого — будь-яке збільшення комісій зробить ритейл ще більш вразливим, а це бізнес, який робить майже неможливе, працюючи без світла та з порушенням постачань. У нас буде час на дискусії та лобіювання своїх позицій, але це буде час, коли на нашій землі не буде окупанта. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Студентам IT Generation допоможуть із працевлаштуванням

Катерина Колонович 1 годину тому

Як Україні розвивати інноваційні виробництва у 2023 році?

Максим Грант 3 лютого 2023 14:15

Навіщо IT-підприємцю форум у Давосі

Владислав Миронович 2 лютого 2023 13:25

Нова українська економіка: що таке націоналізація по-українськи?

Ivan Verstyuk 1 лютого 2023 18:30

Квантові комп'ютери, цифрова трансформація українських громад, претенденти на місію Artemis II. Ранкова SPEKA

Руслан Сорока 1 лютого 2023 08:30