Чи прийдуть в Україну гроші інвесторів під час війни та як стартапам знайти фінансування — Вікторія Тігіпко
Повномасштабна війна стала неабияким випробуванням для української IT-галузі. Багато стартапів частково релокувалися за кордон, змінили бізнес-модель або навіть заморозили свої продукти. Венчурні інвестори також завмерли, не розуміючи, як краще далі діяти — продовжувати вкладати гроші у проєкти або взяти паузу на невизначений термін.
У цих непростих реаліях SPEKA поговорила з Вікторією Тігіпко, керівною партнеркою венчурного фонду TA Ventures. Під час інтерв'ю вона перебувала у Нью-Йорку, на годиннику була сьома ранку.
У першій частині нашої розмови Вікторія Тігіпко розказала про те, як змінився ринок венчурного капіталу під час війни, чи готові приватні інвестори вкладати гроші в Україну та як стартапам забезпечити свій розвиток в умовах кризи.
Як змінилися венчурні інвестиції в Україні та світі після 24 лютого?
Війна завжди серйозно змінює інвестиційний клімат у країні. Це стосується бізнесу, міжнародних партнерів, венчурних фондів. Якщо до 24 лютого інвестори хотіли давати гроші українським стартапам та приїжджати до Києва, у березні ці плани змінилися. Все розуміють, що війна ставить інвестиції у статус невизначеності.
Схожа ситуація була у 2014-му. Коли ми почали перші інвестиції у стартапи у 2010-2011 роках, це був величезний розвиток екосистеми. На нашу конференцію IDCEE до Києва приїжджали топові інвестиційні компанії. У 2013 році на стартап-алеї стояли понад 200 стартапів з 25 країн з гіперфокусом на Україну. Також було багато гостей з ЄС, США та Азії.
Все різко змінилося у 2014 році. Ніхто не хотів їхати. На алеї стояли тільки українські стартапи та друзі, які не злякалися.
Що ж відбувається з венчурним ринком сьогодні?
Є відоме правило: «Гроші люблять тишу». Але під час війни інвестори відчувають невизначеність, тому не хочуть ризикувати грошима.
Великі фонди можуть поставити на стоп питання інвестицій, щоб за деякий час ухвалити рішення, що робити далі. Це зрозуміло, тому що фонди управляють приватними грошима. Це гроші фізичних осіб та компаній з Європи, США, України. Люди хочуть знизити ризики, тому диверсифікують інвестиції, зокрема, через венчурний клас активів.
Але вони не хочуть втратити гроші. Тому фонди можуть ставити питання інвестування на стоп через форс-мажорні ситуації.
Але ж є структури, що готові вкладати гроші в українські стартапи?
Так, є міжнародні компанії, які мають накопичення та готові вкладати, тому що у них є певна стратегія. Ці компанії бачать, що в Україні навіть під час війни можна розвивати стартап-екосистему.
Прикладом цього є Український фонд стартапів. За час існування він профінансував майже 300 стартапів на суму $6,6 млн зі старту. Сьогодні фонд став найбільшим ангельським інвестором у Центральній та Східній Європі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Але питання: звідки гроші? Гроші від інституціоналів. Вони легше приходять до України.
До речі, зараз Український фонд стартапів отримав від Єврокомісії 20 млн євро. Це європейська урядова організація European Innovation Council. У отриманні фінансування допомогли такі партнери, як USAID. Ці кошти вже переказали на фінансування стартапів в Україні. Крім того, очікується ще 40 млн євро інвестицій.
Ви сказали, що сьогодні приватний капітал не хоче ризикувати грошима та інвестувати у стартапи. Що може змінити цю ситуацію?
Якщо говорити про інвестиції від приватного сектору, то для цього бізнесу потрібні гарантії від держави. Саме зараз влада розробляє систему відповідних гарантій. Такий проєкт на 100% має покривати ризики, пов'язані з війною. Коли програма запрацює, звичайні інвестори зможуть активніше вкладати гроші у відновлення України.
Повномасштабна війна повністю змінила економіку України, тому компаніям треба адаптуватися до нових умов. В якому напрямі краще розвиватися українським стартапам?
Кілька місяців тому команда TA Ventures разом з Українським фондом стартапів та Міністерством цифрової трансформації розпочала проєкт, мета якого — підтримати стартап-екосистему країни. Найближчим часом ми його представимо.
Також важливі стартапи, що дають змогу автоматизувати різні процеси в українській економіці. Це такі напрями, як логістика, фармація.
Всі ці проєкти допоможуть нашій країні, що перебуває у стані війни та не має нормальної економічної діяльності з іншими державами, елементарно вижити. Тому зараз Україні важливо отримати секторальні інвестиції. Вони допоможуть нам мати бодай достатньо їжі та води.
А які є цікаві проєкти з відновлення житла у країні?
Так, треба думати про стартапи, що допоможуть швидко відбудовувати житло. Вдалим прикладом може бути проєкт PropTech Gropyus. Вони можуть побудувати 10-поверховий будинок з квартирами площею 60-90 кв. м. Будують за принципом конструктора. На один будинок потрібен лише місяць. Квадратний метр коштує всього 900 євро, це собівартість в ЄС. Технології PropTech Gropyus повністю відповідають нормам німецького будівництва.
Такі проєкти надають можливість відбудовувати не тільки житло, а й об'єкти критичної інфраструктури: лікарні, дитячі садки, школи. Така нерухомість мобільна, бо будівлю можна розібрати, перевезти в інше місце та знову зібрати.
Взагалі треба розуміти, куди наша країна розвивається та на які завдання потрібні гроші. Тоді можна залучати гроші від глобальних фінансових інституцій на конкретні напрями.
Що саме треба зробити, щоб українські стартапи змогли успішно працювати далі?
В Україні понад 3000 аутсорсингових компаній. Ми розуміємо, що вони на 30% збільшили активність навіть під час війни. Тому це єдиний реальний приплив грошей в Україну від стартап-аутсорсингу, адже вони змогли перебудувати свою роботу.
Також під час війни ми дуже багато спілкувалися з міжнародними організаціями-партнерами. Говорили про те, що треба підтримувати українські аутсорсингові компанії та не можна розривати з ними контракти.
Але завжди (до 1991 року) була проблема — закритість нашої екосистеми. Згодом наші стартапи навчилися бути відкритими, правильно презентувати свої проєкти.
Тоді зараз стартапи мають ще більше масштабуватися у різних країнах?
Нашу стартап-екосистему треба активно долучати до світових ком'юніті через акселераторські програми. При цьому кожна компанія має працювати у своєму напрямі. Необхідно, щоб українські стартапери й надалі формували правильне продуктове бачення.
Це дуже гарна історія, коли сьогодні майже всі світові акселератори приймають українців. Тому має бути зелене світло для українських стартапів, які зависли в Україні.
Насамперед йдеться про людей з такою спеціальністю, як біздев. Цих фахівців, які роблять як онлайновий, так і офлайновий бізнес, десь 10-25% у компаніях. Їх потрібно інтегрувати у міжнародні екосистеми.
Всі ці акселератори зацікавлені у нових ідеях. Вони надають стартапам нові можливості.
Який саме потенціал зростання в українських стартапів зараз, адже війна — це завжди економічна криза.
Представники українських стартапів прекрасно розуміють, що бізнес у нашій країні можна робити набагато легше і більше заробляти. Можна вирости до рівня мільйонної компанії, а можна й до рівня мільярдної компанії. Великі компанії вже самостійно виходять на міжнародні ринки та інтернаціоналізуються.
В Україні є багато таких прикладів. Зокрема, у хардвердному секторі це Ajax. Таким компаніям потрібні умови, щоб вони могли відкривати виробництво на безпечних територіях, зокрема, за кордоном. Коли у нас ситуація стабілізується та можна буде впевнено виробляти хардверні штуки, вони можуть повернутися та працювати в Україні.
Загалом я впевнена, що весь бізнес, як стартап-рівня, так і великий, повернеться в Україну після перемоги.
