Чи працює «захист від обшуків» для резидентів «Дія.City» і що може змінити новий закон
На тлі нещодавніх обшуків у засновника компанії MacPaw Олександра Косована Михайло Федоров анонсував закон, який має захистити айтівців від ймовірного тиску правоохоронців. Раніше ІТ-фахівцям обіцяли захист через «Дія.City». SPEKA спробувала з'ясувати, що стоїть за особливим правовим режимом «Дія.City», навіщо потрібен черговий закон «Маски-шоу стоп» та чи доречні обшуки та вилучення техніки під час розслідувань.
Як правоохоронці можуть перевищувати повноваження при обшуках
Правоохоронці можуть зловживати посадовими обов'язками та тиснути на бізнес. Схема полягає у тому, що до поліції або СБУ надходить анонімка — звернення про ймовірні злочини компанії. Приводи обшуків варіюються від підозр у підробленні документів до фіскальних махінацій. Від 2017 року додалася й мотивація фінансування самопроголошених ЛНР/ДНР або «протидія кіберагресії рф». Причиною для таких обшуків може стати софт із російським кодом.
Після цього відкривається кримінальне провадження, а слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт рахунків та проведення обшуків. Після ухвали судді люди у масках блокують будівлю, вилучають документи, техніку, сервери, мобільні телефони, флешки, ноутбуки, планшети, блокують гроші на рахунках.
Як повідомляє РБК, упродовж 2012-2016 років Департамент кібербезпеки СБУ навідався «у гості» щонайменше до 79 IT-компаній, зокрема до Zfort Group, GlobalLogic, «ВОЛЯ-Кабель», «Ланет», Divan TV, «Скайнет», Nic UA, Steep Host, Luxoft, Intego, YouControl.
Ми не стверджуємо, що усі обшуки не мають підстав, проте більшість цих справ не доходять до суду, але, щоб повернути майно, доводиться судитися. Окрім витрат часу та збитків через вилучену техніку, компанії зазнають і репутаційних втрат.
Закони «Маски-шоу стоп»: навіщо вони потрібні
Закон №1
Захистити IT-індустрію і бізнес загалом повинні були закони, які в народі прозвали «Маски-шоу стоп». Перший закон №2213-VIII ухвалили ще у листопаді 2017-го.
Його повна назва: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального судочинства та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».
Він заборонив вилучати технічні пристрої. Виняток, коли вони є необхідними для експертизи або якщо їх отримали злочинним шляхом чи є засобом їх здійснення. В усіх інших випадках інформацію з пристроїв необхідно копіювати, а не вилучати техніку.
Закон №2
Однак попередній закон не притягував до відповідальності слідчих за незаконний обшук. У жовтні 2018 року до закону внесли зміни. Нова редакція отримала назву «Маски-шоу стоп-2».
Цей закон ухвалив відшкодування збитків потерпілим за неправомірну конфіскацію техніки коштом держбюджету. Судді, як і раніше, не несуть відповідальності. Слідчому судді надали право припинити кримінальне провадження, якщо особі не висунули підозру у визначені строки, а також надали додаткові підстави для оскарження дій прокурора та слідчого.
Яким буде закон №3
Але цих законів виявилося замало, оскільки чимало їхніх первинних положень вилучили на етапі доопрацювання. Тому у 2020 році розглядали ще один закон. Він мав би внести ясність у те, що вважається пристроєм для оброблення інформації і наголосити, що інформацію, яка зберігається на них, можуть визнати речовим доказом, але самі пристрої ні (за деякими винятками). А ще визначити порядок відновлення знищеного речового доказу чи компенсації збитків. Також у разі вилучення правоохоронці зобов'язані були б на вимогу власника пояснити потребу у вилученні техніки. Однак «Маски-шоу стоп-3» так і не ухвалили, оскільки планували готувати зміни до кримінально-процесуального кодексу загалом.
Що відомо про новий законопроєкт про обшуки від Михайла Федорова?
Очільник Мінцифри Михайло Федоров прокоментував обшуки у Олександра Косована:
Також він анонсував новий закон: «Разом з „Дія.Citу“ ми планували ухвалювати новий закон „Маски-шоу стоп“. Сьогоднішній кейс довів — закон потрібен терміново. Щоб „дехто“ не наступав на одні й ті ж граблі», — резюмував він.
Деталі нового закону поки що невідомі.
«Це вже третій закон із народною назвою „Маски-шоу стоп“, — розповідає Надія Денисюк, адвокат, партнер Axon Partners. — Якщо Михайло Федоров не мав на увазі якийсь новий закон, а останній, який не ухвалили разом із пакетом законів щодо „Дія.City“, то йдеться про законопроєкт №2740. Цей проєкт посилював вимоги до правоохоронців і вилучення техніки, яка задіяна в робочому процесі. Зокрема, визначав відповідальну особу за зникнення або пошкодження вилученої техніки. Також чітко прописали вимогу, що техніку вилучати не можна, якщо немає реальної загрози знищення інформації. А відмову в доступі можна оскаржувати».
За неправомірні дії правоохоронців під час вилучення такого майна передбачалася кримінальна відповідальність. Тобто запропонований у 2021 році закон доволі непогано доповнював прогалини у законодавстві щодо вилучення техніки.
Чи захищає резидентство «Дія.City» від пресингу правоохоронців?
15 лютого відзначали річницю першого року спеціального правового та податкового статусу для бізнесу «Дія.City». Ще до запуску «Дія.City» рекламували як своєрідний захист від невиправданого тиску правоохоронців.
«Це гарантії для резидентів проти так званих „Маски-шоу“. У „Дія.City“ компанії будуть захищені від перевірок і необґрунтованих розслідувань завдяки особливій процедурі процесуальних дій. На проведення будь-яких слідчих дій (читай — обшуків, вилучення техніки та документації) у резидентів „Дія.City“ для правоохоронців розробили підвищений санкційний механізм».
Так заявили у Мінцифри, але насправді це не так. І річ не у теперішніх обшуках у Косована, а у тому, що для цього немає жодних юридичних підстав.
«Більшість серед наведених переваг існує лише у планах держави, оскільки на законодавчому рівні відповідні гарантії не закріплені. Наразі лише збираються запровадити зміни щодо захисту від дій правоохоронців, окремого арбітражу тощо», — пише Владислав Фірсов, юрист юридичної компанії AS Legal.
Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» дійсно гарантує принцип невтручання державних органів у діяльність резидентів «Дія.Citу», але обмежується умовою, що діяльність резидента здійснюється відповідно до вимог законодавства України.
«Сутність цього принципу полягає у тому, що якщо ви законослухняний громадянин, держава не втручається у вашу діяльність. Однак відповідний принцип притаманний будь-якому демократичному суспільству і незрозуміло, навіщо його виділяти як гарантію окремого правового режиму», — пояснює Владислав Фірсов.
Із його висновками погоджується Надія Денисюк: «Зважаючи на тексти законопроєктів, резидентство у „Дія.City“ не є індульгенцією, і, як на мене, не має бути. Ми ж у демократичній країні живемо, а не в орвеллівській реальності. Найбільша проблема „Маски-шоу“ обшуків у тому, що їх проводять з порушенням чинного законодавства: слідчий погано обґрунтовує своє клопотання, суддя не прискіпливо його читає та видає ухвалу, слідчі проводять обшук з порушеннями — власник залишається без майна і потім роками не може його повернути».
Чому обшуки у MacPaw можуть не стосуватися IT та «Дія.City»
Нацполіція прийшла з обшуками до Олександра Косована та його компанії з претензіями щодо будівництва і можливих збитків розміром 12 млн грн. Вони пов'язані із землею, яку компанія купила у 2016-2021 роках. За словами Косована, там компанія зводила комплекс відпочинку IT-Relax, тепер чиновники хочуть заволодіти цією землею. Потреби в обшуку не було, адже компанія уже надала слідчим усі документи. У Нацполіції це заперечили: у компанії нібито не відреагували на їхні запити.
Йдеться про земельні ділянки на березі Канівського водосховища у селі Циблі. Їхня загальна площа — 22 га. На одній із них площею 11,2 га розташована будівля, басейн та піщаний пляж. Ця земля, за даними Держкадастру, сільськогосподарського призначення.
За словами правоохоронців, власники без спеціального дозволу збільшили берегову лінію, також місцева ОТГ звинувачувала власників у незаконній вирубці лісу на цій ділянці. Сам Косован раніше пояснював земляні роботи тим, що вода постійно розмиває берег. Тож компанія мала його укріплювати.
Згадана ділянка є землею лісового фонду. У справі йдеться, що всупереч цьому службові особи Держкадастру в Київській області надали ділянку для особистого селянського господарства. Ще у 2021 році довели, що землю використовують не за призначенням.
Прокурор вважає, що земля перейшла у приватні руки через порушення під час передання та реєстрації. Тому він вимагає повернути землю державі. Сам Косован не виключав, що у цій справі дійсно можуть бути порушення, але через недосконалості у земельному законодавстві та його застаріле регулювання.
Повну позицію Косована і MacPaw можна прочитати тут. SPEKA також зібрала, як українська бізнес-спільнота відреагувала на обшуки.
Однак варто наголсити, що провадження відбувається не щодо IT-компанії ТОВ «Макпау» (резидент «Дія.Citу»), а іншої компанії Косована — ТОВ «Макпау проперті менеджмент» (не резидент «Дія.Citу»), основний вид діяльності якої — надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.
Не до кінця з'ясованим моментом є місце, де проводили обшуки. Олександр Косован використовує формулювання: «В офіс MacPaw (початок назви обох компаній. — Ред.) та у мій особистий дім прийшли з обшуками. Причиною обшуків стало бажання чиновників заволодіти земельними ділянками, які MacPaw (їх придбала ТОВ „Макпау проперті менеджмент“. — Ред.) законно придбала у період з 2016 по 2021 рік».
Нацполіція наголосила, що провела обшуки «за місцем проживання директора ТОВ та за місцем здійснення господарської діяльності». Юридичні адреси у ТОВ «Макпау» і ТОВ «Макпау проперті менеджмент» різні, але вони не завжди збігаються з реальним місцем діяльності.
Під час обшуку не вилучили лише ноутбук Олександра Косова та деякі документи. Він пов'язує ці дії з розголосом, якого набула справа.
