Чи потрібна Україні власна соцмережа?
Розумію ключове запитання — а навіщо Україні власна соціальна мережа, коли є Facebook та Twitter? Поясню. Соцмережі вже є інструментом узвичаєння людської спільноти до життя за певними стандартами. В умовному списку цих стандартів — вільне володіння англійською мовою. Засновники соцмереж саме цього й чекають, тому сегменти соціальних мереж неанглійською мовою будуть дедалі менш популярними — так це працюватиме. Та й Google вже не так активно інвестує у розвиток пошукових алгоритмів місцевими мовами, сфокусувавшись на покращенні алгоритмів англомовного пошуку.
Тож якщо ми хочемо, щоб в уанеті домінувала українська, варто почати створювати українську соцмережу. Упевнений, у кожного та кожної є купа власних ідей щодо назви. Ось мої: «Соціальна мережа ім. Степана Бандери» (чому ні?), «Тут людно», «Друзі», «Республіка», «Сила спільнот».
П'ять принципів, на яких можна побудувати автентичну українську соцмережу
- З досвіду у Facebook ми знаємо, що коли у тебе 5000 друзів, ти втрачаєш контакт майже з усіма з них. Тому алгоритми української соціальної мережі мали б передбачати побудову невеликих спільнот на 100-200 людей, де глибина комунікації була би якісною. Краще мати 10 друзів, з якими є про що поговорити і що зробити разом, ніж 3000 фоловерів, яким до тебе нема діла.
- Українську соцмережу варто було би побудувати за принципами груп. Ти зазначаєш інтереси, скажімо, футбол, пиво, політика, історія мистецтва, і алгоритми пропонують тобі відповідні групи з чатами та можливістю приватних повідомлень. Щоб зафрендитися, потрібно не лише надіслати запит іншій людині чи відповісти на її запит, а почати спілкуватись. Щойно сказані перші фрази, є взаємний інтерес до спілкування, ви опиняєтесь у списку френдів одне в одного.
- Лайки певною мірою тепер не є індикатором якості посту. Мені більше подобається функція кількості переглядів. Перегляди — це ті ж лайки, але не треба тиснути на окремий символ — можна зберегти енергію власних пальців. :) Якщо у поста багато переглядів, це означає, що люди порадили цей пост одне одному.
- Доречним було б створити зручні алгоритми для представлення власної біографії: професійне резюме, відео про себе, добірка фото, список захоплень та інтересів, сімейний статус. Проблема українського сегменту в Facebook була і залишається в тому, що ми там всі не дуже добре одне одного знаємо. Але будь-який досвідчений працівник HR-відділу скаже вам, що людина — це насамперед її біографія.
- Представленість медіа в українській соціальній мережі. Я би радив дозволити функцію поширювати медійні матеріали (тексти, статті, фото, відео, аудіо тощо), але з обов'язковим полем для пояснення, чому ти це поширюєш. Це має бути унікальний текст на приблизно 50 слів. Можливо, це спрацює краще.
