Чи можна підприємцю відмовитись від використання РРО?
У цій статті ми розглянемо питання ПРРО та кому потрібно його використовувати.
Хто ж з ФОП має застосовувати РРО?
Фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО за здійснення розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
Є категорії підприємців, які мають право не використовувати програмні та класичні реєстратори розрахункових операцій у 2024 році, зокрема:
- ФОП 1-ї групи;
- підприємці, які приймають оплату лише у формі банківського переказу за реквізитами IBAN (під час надання онлайн-послуг переказ можна отримувати за реквізитами ключ-картки);
- підприємці, що реалізують товар у селах з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (якщо вони не здійснюють дистанційний продаж товарів та не реалізують підакцизні товари).
Зверніть увагу: від 1 січня 2023 року торговці, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з населеннячм понад 25 тис. осіб повинні забезпечити приймання безготівкових розрахунків, зокрема з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або пристроїв за товари чи послуги, включно з дистанційною реалізацією таких товарів чи послуг.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Тож будь-які розрахунки суб’єктів господарювання мають здійснюватися із застосуванням РРО/ПРРО. Звичайно, є винятки, про них також поговоримо.
Хто може не використовувати РРО
Статею 10 Закону України Про РРО встановлено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, встановлюється Кабміном України.
Також встановлено, що з 1 січня 2022 року за продажу товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання РК та КОРО) якщо:
- річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 МЗП на один структурний (відокремлений) підрозділ;
- така торгівля не здійснюватиметься в одному торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари;
- такими ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, в тому числі через інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад.
Водночас скасовано можливість не використовувати РК та КОРО за наданні послуг хімчистки, страхування та туристичних й екскурсійних послуг.
Але на період з 1 серпня 2023-го по 31 липня 2025-го діє «пільговий» розмір штрафів та у разі порушення порядку здійснення розрахунків особами, які зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій, становить:
- 25% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості проданих товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Висновок
Отже, згідно з українським законодавством, ФОПи, які сплачують єдиний податок другої, третьої та четвертої групи, повинні застосовувати РРО/ПРРО за здійсненні розрахункових операцій з 1 січня 2022 року.
Однак існують певні винятки, коли підприємці можуть не використовувати РРО/ПРРО. Також зазначено, що з 1 січня 2023 року торговці повинні забезпечити приймання безготівкових розрахунків, особливо у населених пунктах з населенням понад 25 тис. осіб.
Підписуйтеся на наші соцмережі
