Криптовалюта в Україні: чи є надія на лояльне регулювання

Впровадження крипторегулювання в Україні — одне з найпоширеніших і водночас найболючіших питань у вітчизняній криптоспільноті. Попри, здавалося б, актуальне підґрунтя для його впровадження, довге народження нормативної бази та факт криптооподаткування викликають незадоволення у спільноти. Натомість фактичний стан речей є суттєво позитивнішим, зокрема й завдяки законопроєкту від Мінцифри та українського бізнесу, який ставить за мету нівелювати непопулярні серед комʼюніті нововведення. 

Чому крипторегулювання необхідне і як Мінцифри планує враховувати інтереси інвесторів — у сьогоднішній статті. 

Контекст впровадження криптовалютного законодавства в Україні 

За даними Web3-аналітичної компанії Chainalysis, Україна посідає п¦яте місце у світі за користуванням криптовалюти, а також за її впровадженням. Такі дані навели у щорічному дослідженні World Crypto Adoption Index. За рівнем криптопрогресу ми випереджаємо такі технічно передові країни, як Велику Британію, Японію, Бразилію та Філіппіни. 

World Crypto Adoption Index доводить той факт, що під час високої розвиненості саме неконвенційної економіки криптовалюта стала популярною платіжною опцією для українців. Головна причина такої тенденції не лише купівельна спроможність співвітчизників, але й динамічний розвиток криптовалютної інфраструктури. 

Важко сказати, яка саме частка Web3-компаній у секторах українського IT та фінтеху, та один лише «Incredible Tech: Investor’s Guide to Ukrainian IT» (журнал-презентація виразних українських IT-продуктів від Мінцифри) наводить щонайменше два криптовалютні стартапи у категоріях фінтеху та кібербезпеки. Це криптовалютна біржа KUNA та компанія з кібербезпеки й етичного хакінгу у Web3-вимірі Hacken Audit. Окрім вищеназваних взірцевих представників вітчизняного криптосектору, такими є HAPI, WhiteBIT, Everstake та інші. 

Розвиток криптовалютного сектору каталізують і тренди у фінтех-секторі: так, світовий необанкінг уже протягом декількох років імплементує криптовалюти в операційні послуги (як-от Revolut). Водночас в Україні інтеграція крипти у банківські системи залишається хоч і бажаною, але все ж таки перспективою. 

Промовистим прикладом такої тенденції є співпраця monobank із криптовалютною біржею WhiteBIT, яка так і не була реалізована через заборону Національним банком України.   

Зокрема, НБУ побоювався використання криптовалют для відмивання грошей і вважав цю ініціативу ризикованою. 

Усвідомлюючи це чи ні, але зазначеною вище позицією НБУ назвав одну з головних причин впровадження крипторегулювання, а саме наявність потенційних ризиків, повʼязаних із технічною складністю відстеження децентралізованих активів. Повертаючись до великого обігу неконвенційної економіки, про яку було згадано вище, така проблема стає ще більш ґрунтовною щодо розвитку криптокорупції. 

Так, відповідний феномен уже існує. Зокрема, за поточний рік стало відомо про щонайменше два корупційні скандали, пов’язаних із криптовалютою. Перший — виявлення у ексголови Держспецзвʼязку Юрія Щиголя $1,5 млн незареєстрованих статків у криптовалютному еквіваленті.

Інший державний службовець Максим Кисельов, очільник колишньої Державної виконавчої служби при Міністерстві юстиції України – за непідтвердженою інформацією заявив про крадіжку власного криптогаманця, що нараховував криптоактиви на суму приблизно у $650 тис. 

Тим не менш, впровадження регулювання криптовалюти повʼязане не тільки з негативними чинниками такого виду фінансів. Важливими “драйверами” в цьому процесі виступили прагнення захистити криптоінвесторів (відповідне законодавство на поточний момент розповсюджується тільки на торговцях цінними паперами, акціями тощо) та нормуванням потоку криптовалютних пожертвувань у якості гуманітарної допомоги. Нагадаємо, що сумарний обсяг фінансової допомоги та “донатів” у криптовалюті сягнув $65 мільйонів. 

Стан проєкту крипторегулювання

Ще у 2022 році Володимир Зеленський підписав Закон України “Про віртуальні активи”. Документ легалізував роботу іноземних і українських криптовалютних бірж, а також передбачив захист віртуальних заощаджень інвесторів. 

Важливою частиною закону став опис процесу регулювання криптовалютних операцій. Так, згідно з ним, повноваження на моніторинг віртуальних активів отримує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що мала відповідати за:

Якщо легалізація криптовалютних бірж нормована доволі конкретно, то регулювання власне цифрових активів залишається під питанням аж до сьогодні. На це є дві головні причини:

Ситуація з відсутністю спеціальних норм у Податковому кодексі щодо оподаткування криптовалют залишається незмінною на відміну від загальної роботи над крипторегулюванням, яка, принаймні, не стоїть на місці. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Наприклад, у червні 2023-го року стали жвавішими розмови про реформування крипторегулювання й імплементуванням у нього європейського законодавства. Посилена увага до криптозаконодавства була спричинена оновленням НКЦПФР закону “Про віртуальні активи” із потенційним введенням у нього стандартів MiCA – норм моніторингу криптовалютних активів для країн ЄС.

Паралельно з цим, активізувались дослідження крипторегулювання в контексті національної безпеки. Простіше кажучи, правоохоронні установи України почали шукати шляхи моніторингу криптовалюти з точки зору антикорупційної діяльності та забезпечення економічної безпеки. 

Зокрема, у жовтні 2023 року спеціалісти Департаменту кіберполіції, Служби безпеки України (СБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) і Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) проводили робочу зустріч з метою створення єдиної інструкції щодо регулювання криптовалютних активів у рамках відсутності відповідного законодавства задля збереження їх економічної цінності. 

Раніше того ж року, спеціалісти Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) розпочали дослідження криптовалюти в рамках протидії корупції, що першочергово полягало в навчанні аналітиків особливостей відстеження віртуальних активів. 

Наразі, немає єдиного сценарію регулювання криптовалютних активів. Твердження підтверджує той факт, що в листопаді 2023 року у Верховній Раді зареєстрували одразу два законопроєкти про оподаткування операцій з криптоактивами та регулювання ринку. 

Перший документ передбачає оподаткування для фізичних осіб доходів від операцій з криптоактивами за ставкою 18% ПДФО та додатково 1,5% військового збору, а також робить постачальників послуг, включно з біржами, податковими агентами своїх клієнтів. 

Натомість через десять днів, 17 листопада, у Раді зареєстрували другий — альтернативний — законопроєкт 10225-1, який був розроблений займалася Мінцифрою в кооперації з представниками бізнесу. Він містить у собі деякі відмінності, які роблять документ більш лояльним до криптоінвесторів і більш вирогідним до прийняття. Розберемо його детальніше. 

Закон 10225-1: надія у світле майбутнє?

Тож що передбачає законопроєкт 10225-1?

Знижені криптоподатки 

Одним із найболючіших питань для криптоспільності залишається проблематика криптоопдаткування. Основна проблема – у розмірі такого податку. Закон 10225 (редакція НКЦПФР) затверджує податок у 18% від позитивного доходу з криптоторгівлі.

Редакція від Мінцифри пропонує альтернативні правила оподаткування. Так, згідно з документом, користувач має сплачувати податок з доходу тільки під час продажу криптоактиву за грошові кошти. 

Змін зазнав і розмір податку. Згідно з документом, ставка ПДФО буде обмежена до 5% упродовж перших трьох років. Згодом, вона буде підвищена до 9%, і тільки через пʼять років після цього загальний розмір податку складатиме 18%. 

Один із авторів законопроєкту – директорка Директорату цифрової економіки при Мінцифри Юлія Пархоменко – пояснює логіку оподаткування так:

У той же час, юридичні особи, які є постачальниками послуг (окрім консультаційних) звільняються від сплати ПДВ і мають право скористатися пільговим режимом Дія.City, тобто сплачувати 9% податку від суми виведеного капіталу. Натомість інші юридичні особи, які не є постачальниками послуг, мають сплачувати 18% податку на прибуток.  

Податкові агенти та звітності 

Першочергова редакція законопроєкту “Про віртуальні активи” передбачає, що постачальники послуг, тобто біржі мають набувати статусу податкових агентів. Це означає, що вони мають відповідати за стягнення податків зі своїх користувачів. 

Редакція Мінцифри скасовує таке положення, натомість залишаючи єдине зобовʼязання для постачальників послуг – подавати звітність до податкових органів. 

Натомість користувачі матимуть формувати податкову декларацію та звітувати про сплачені податки.

Якщо повертатися до звітності, яку муситиме надавати постачальник послуг, то вона має містити в собі інформацію про розріз сум, які виплачені фізособі-користувачу. Тобто, таким чином кожен постачальник послуг стає субʼєктом первинного фінансового моніторингу. Це означатиме фіксацію доходів платника податків, джерело яких може бути уточнене при підозрілій активності. Дмитро Ніколаєвський коментує це нововведення так:

Ліцензування бірж і користування іноземними постачальниками послуг 

Важливо зазначити, що зазначений вище обовʼязок постачальників послуг стосується тільки зареєстрованих на території України компаній. Себто, іноземні компанії зможуть не надавати звітності щодо фінансової діяльності їх клієнтів. 

Задля уникнення такої колізії інтересів, Дмитро Ніколаєвський обіцяє розробити механізм ліцензування іноземних компаній в Україні, а також створити правовий фреймворк для обміну податковою інформацією, зокрема, у Єврозоні:

Типи віртуальних активів

Оновлення до закону “Про віртуальні активи” поділяє останні на чотири види. Простим словами, їх типологія містить такі елементи:

Чи зможуть банки оперувати криптовалютами?

Раніше в цій статті ми згадували випадок інтеграції monobank і WhiteBIT, яка так і не сталася через відсутність відповідного регулювання. Натомість законопроєкт Мінцифри прагне вирішити таку проблему. 

На жаль, річ іде не про моментальне затвердження правового поля, а скоріше про визначення курсу та підвищення репутації криптовалюти серед банківського сектору. Юлія Пархоменко стверджує:

У той же час, Ніколаєвський додав, що постачальники отримують можливість відкривати рахунки, а робота фіатних шлюзів нормалізується.

НКЦПФР у стороні

Наріжним каменем закону і водночас його унікальністю є відсторонення НКЦПФР від повноважень у регулюванні цифровими активами. У той же час, документ виокремлює тільки двох регуляторів криптовалюти – НБУ, який буде відповідальний за операції з цифровою гривнею, і Міністерство цифрової трансформації, яке відповідатиме за реалізацію всіх інших напрямків. 

Висновки: чи є шанс на позитивний фінал?

Упровадження такого фундаментального інституту як крипторегулювання – процес доволі розгалужений і складний. У основному, повільність його реалізації сводиться до його сутності, яка залежить від компромісу між комʼюніті, бізнесом та різними структурами законодавчої та виконавчої гілок влади. 

Натомість висока швидкість євроінтеграційних процесів і зростаюча з кожним днем популярність криптовалют усе ж дають надію на впровадження комплексного регулювання – такого, що враховуватиме інтереси всіх зацікавлених сторін. 

Підписуйтеся на наші соцмережі