CEO Devlight Ігор Полич: «Мобільний застосунок на екрані смартфону конкурує з усіма світовими лідерами»
Принаймні один застосунок, розроблений компанією Devlight, є у смартфоні кожного українця. З 2015 року компанія створює мобільні продукти для українського бізнесу, а тепер розширює географію та виходить на ринки скандинавських країн. Про те, як працює Devlight та як дотримується власних принципів та підходів, SPEKA поговорила із засновником та CEO компанії Ігорем Поличем.

Devlight входить до спілки Diia.City.Union, яка об’єднує технологічні компанії та стартапи, що є резидентами Diia.City. У вересні 2024 року SPEKA та Diia.City Union підписали меморандум про інформаційну співпрацю.
В одному з інтерв’ю ви говорили, що починали будувати компанію без інвесторів, власним коштом. Згадаймо про той період?
Наприкінці 2015-го компанію започаткували я та декілька інших випускників нафтогазового університету в Івано-Франківську. Цей навчальний заклад чи не єдиний серед технічних вишів мав тоді напрям комп’ютерної розробки.
Сам я фінансист і досі не написав жодного рядка коду.

В ІТ-бізнес я зайшов як управлінець: мені було 22, я хотів будувати бізнес, створити щось нове. ІТ-галузь в Україні вже набула популярності.
Значною мірою той бум на ринку, особливо на ринку працівників, був зумовлений тим, що у 2014-2015 роках відбулася дуже сильна девальвація гривні. А в айтівців, які отримували зарплату в доларах, проблем із цим не було, і стався інформаційний бум: усюди говорили, що IT — це найбільш перспективна професія на ринку. Я бачив, як багато моїх однолітків, однодумців пішли вчитись на курси програмістів.
Цей тренд почав набувати масовості. Виникали перші проєкти типу GoIT, з'явилися IT Step School та інші. Це все створило інфраструктуру, спонукало до створення ІТ-ринку.
Ми тоді вирішували, куди рухатись: створювати компанію, яка робитиме лендінги, сайти, бекенди, фронтенди тощо, чи звертати увагу на інший тренд.
У 2015-2016 роках вже було очевидно, що смартфон — це next big thing. Усе обертатиметься навколо цього пристрою: смартфон як гаджет і мобільні застосунки як спосіб відтворення певної бізнес-логіки у ньому ставатимуть дедалі потужнішими, масштабнішими. Тож вирішили зосередитись саме на мобайлі.
Але український ринок був абсолютно не готовий до цих продуктів. Ми відвідали десятки, сотні компаній, всім пропонували наші рішення, пояснювали, чому мобайл, чому сайти відживуть, чому трафік переливається з вебаплікацій на мобільні застосунки тощо. Але нам всі говорили ні.
Ви пропонували аплікації для наявних сайтів? Це було основне рішення?
Я б сказав, що не для сайтів, а для самої бізнес-логіки компанії. Тобто наша оригінальна візія відтоді не змінилася. Ми зрозуміли, що клієнт дедалі більше буде взаємодіяти з бізнесом саме через диджитал. Тобто сервіс як такий значною мірою перейде у цифрові канали і ці цифрові канали між собою будуть змагатися. Можливо, це веб, можливо, чатботи у месенджерах, застосунки, ще щось. На той час всі думали, що Apple точно у 2017 році випускає AR-окуляри, були ще декілька гіпотез про те, як може виглядати взаємодія.
Ми нашу оригінальну візію сформулювали як transforming companies into mobile-first businesses.

Чому mobile-first? Тому що було очевидно, що компанії більшість своєї бізнес-логіки можуть загорнути в якийсь застосунок, запрограмувати і взаємодіяти. Є багато компаній, які здебільшого сприймаються як значок, іконка на робочому столі.
Ми їздили від компанії до компанії, цю візію продавали, пояснювали, що із 100 сервісних операцій щодо вашого клієнта 70 можемо автоматизувати. Наприклад, для логістичного оператора — і трекінг доставки, і створення відправлення, і трекінг відправлення, і отримання, і платежі, і листування, і чат. Тобто величезна кількість різних функцій, які виконувалися певною сумішшю аналогових операцій. Вісім з десяти казали нам ні. Дев'яті з поваги відповідали, що подумають. Тільки одна компанія зголошувалась і казала, що бачить у цьому революцію, тренд і хоче бути там першою.
І так крок за кроком ми прийшли туди, де є зараз. У 2016 році, наприклад, у топ-10 ритейлерів в Україні не було мобільного застосунку. Тепер 10 з 10 його мають, 4 розробляли ми.
З якими галузями, крім ритейлу, ви ще працюєте?
У нас кросдоменна експертиза. Якщо говорити про структуру нашого портфоліо, то вона відповідає структурі нашої економіки. В Україні багато ритейлерів, українці люблять шопінг, тому це відображають наші пропозиції.
Якщо говорити про кількість створених застосунків , то я думаю, що номер один це ритейл. З точки зору, наприклад, нашого ревеню, то фінтех буде драйвером. В останні роки з’являються дуже експериментальні, новітні, навіть неочевидні для нас домени, наприклад, Agritech.
А які процеси в аграрці ви цифровізуєте?
Кожна компанія так чи інакше зрозуміла, що смартфон — це найближча точка комунікації з кінцевим клієнтом. Великі агрохолдинги мають зовнішнього споживача, великі торгівельні, сировинні біржі, які купують зерно чи інші культури. Інші компанії мають і внутрішнього клієнта. Це фермери, працівники. І з ним на постійній основі треба взаємодіяти.
Що таке агрохолдинг? Це 30-50 тисяч працівників, і треба оптимізувати всі бізнес-процеси, взаємодіяти з усіма працівниками, комунікувати, знати, де вони перебувають, чи вийшли на зміну тощо. Один з найбільш популярних продуктів тут — це мобільні застосунки для працівників. Для працівників це можливість і селф-сервісу, взаємодія з HR-відділом, з фінансами, бухгалтерією, подання заявок на відпустки, лікарняні, дашборди з переліком завдань, цілей, KPI, мотиваційної структури, інформація, необхідна для створення заявок на поповнення товарних запасів.
Для бізнес-замовника — це значне зменшення тиску на відділ HR, підтримки, тому що процеси оптимізуються. Це одна складова. Інша складова — це можливість додаткового продажу, тобто бізнес-кейс, коли агрохолдинг продає свої добрива, кінцеву продукцію, ще тисячам B2B-клієнтів.
Візьмемо кейс МХП. Там є десятки тисяч клієнтів, які купують у них м'ясо курки. Для того, щоб завести це в єдині сервіси, створюються спеціальні мобільні портали, де клієнт так само робить сервіс, замовлення, рекламу, оплату тощо. Таких кейсів безліч.
Скільки у вас коштує розробити застосунок?
Якщо йдеться про класичний запит під ключ, коли ми повністю створюємо весь продукт, виводимо його на ринок і так далі, то середній продукт з погляду об'єму функціоналу коштує від $80 тис. до $170 тис.
Є дуже багато класних позитивних кейсів, де ROI приходить дуже швидко. Є кейси, де клієнти окуповують ці інвестиції за 6 місяців. Більшість — до одного року.
Ваша команда працює над кількома проєктами водночас?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ми видаємо від 35 до 50 паралельних проєктів постійно.
Намагаємося охоплювати весь ланцюжок створення цінності. Більшість системних великих клієнтів не хоче розпорошуватися між кількома підрядниками. Наш ланцюжок створення цінності починається з послуги стратегії цифрового продукту, розуміння маркет-ресурсу, дослідження ринку, споживачів, поведінки, ринкових трендів, конкурентів, загалом тих, хто є в цьому домені, куди рухається, які їхні успішні та неуспішні рішення, тобто такий так званий трендвотчинг. На основі цього створюється ціннісна пропозиція мобільного застосунку, і якщо клієнт її затверджує, то ми переходимо до більш предметних речей, як-от створення дизайну, самої розробки, виведення на ринок.

А далі очевидно виділяється етап постпродакшену. Тобто це контентний, маркетинговий бік, як продукт вивести на ринок з погляду реклами, залучення, користувачів, підсвічування його головних вигод і переваг. Друге — це постійна продуктова аналітика, щоб розуміти та отримати зворотний зв'язок, щоб ухвалювати наступні продуктові рішення, куди рухаємось, який створювати функціонал. І третє — це так званий постійний інноваційний цикл, бо наші клієнти з нами живуть довго. Ми маємо кейси по вісім років співпраці, і очевидно, що за вісім років відбувається декілька економічних циклів. Тренди вісім років тому були одні, тепер геть інші. Користувач стає більш вимогливим, хоче все і швидко. Тому ми відстежуємо інноваційні тренди і постійно пропонуємо клієнтам щось нове.
Можемо взяти, наприклад, банківські застосунки і згадати, які вони були у 2016 році, й подивитися, які вони зараз.
У деяких досі такі, як у 2016-му.
Це очевидно, але, роблячи таке порівняння, ви швидше дійдете висновку, що це не еволюція, а революція у деяких кейсах. Тому періодично треба оновлювати ціннісну пропозицію.
Є проєкти, якими ви особливо пишаєтесь, які були, наприклад, дуже складним челенджем для компанії?
Насамперед хочу зазначити, що пишаємось тим, що фактично кожен українець мав чи має мобільні застосунки, створені Devlight.
Пишаємось насправді всім. Станом на минулий рік ми мали більш ніж 36 млн завантажень наших застосунків. А з погляду челенджевих проєктів це і створення застосунку Fishka, програми лояльності OKKO, для концерну “Галнафтогаз”. Великий складний проєкт, яким користується дуже багато людей. Це і мобільний застосунок «Нова пошта», який вийшов у 2016 році.
Останнє оновлення теж ви робили?
Це вже не наше. Цей проєкт прожив як і свою власну трансформацію, так і трансформацію під плином того, що сама Нова пошта сильно розвинулась і змінилась за останні 8-9 років.
Багато різних челенджів, проєктів було, наприклад: SOCAR, “Аврора”.
Розкажіть про принципи компанії або підходи в роботі, які вже перевірені часом?
Ми колись вивели для себе 5 принципів створення успішного цифрового продукту. Якщо говорити про загальний підхід, то є розуміння, що продукт — це поєднання цінності для кінцевого споживача і безперечної цінності для бізнесу.
Буває так, що клієнт, кінцевий споживач, вимагає того, що технологічно, бізнесово не може бути запропоновано з погляду конкретної компанії. Тут завдання полягає в тому, щоб знайти цю золоту середину між вічними потребами бізнесу, між очікуваннями стандартів, сервісу, якогось функціоналу від користувача і тим, щоб цей продукт технологічно та інвестиційно був цікавим, привабливим для бізнесу.
Бізнес працює на свого споживача. Якщо споживач, end-user, як ми його називаємо, не може за декілька кліків виконати ту операцію, на яку очікує, чи він не отримує якогось задоволення, чи вона взагалі в його уяві, в його парадигмі сприймається занадто складною, там не буде бізнесу.
Тут слід розуміти, що коли ми говоримо про диджитал та дивимося на бізнес не просто як на іконку на робочому столі смартфона, то ми конкуруємо не у межах країни як бізнес і не у межах якогось домену, а конкуруємо за увагу користувача з усіма світовими лідерами.
Тобто у клієнта тут є Revolut, Netflix, українські бренди, і підсвідомо очевидно, що клієнт цей цифровий досвід постійно порівнює. Порівнюється досвід найкращих практик, які були отримані.
Далі це постійний інноваційний цикл. Те, що ми вже трішки зачепили. Цикли змінюються, функціонал теж. Якби ми просто порівняли функціонал типових застосунків 2015 та 2025 років, то зрозуміли б, що прірва між ними величезна.
Інноваційний цикл постійно треба проєктувати, розуміти, що буде завтра, як ми на це будемо відповідати та як відповідь перетвориться в якийсь економічно обґрунтований продукт.
Наступний принцип, який є підводкою до попередніх трьох, — це постійне розуміння клієнтських потреб, тобто continuous customer insights. Тільки спитавши у клієнта про його досвід, емпатію, потреби, рефлексію, можемо зрозуміти, що реально відбувається між ним і застосунком.
Решта — це просто гіпотези, які бізнес генерує, ми як розробники генеруємо, десь існує на ринку у форматі записів, ідей, трендів тощо, але, не поспілкувавшись з кінцевим користувачем, не зрозумівши його рефлексію, ми ніколи не розуміємо, куди рухатись.
А як ви це робите?
Через глибинні інтерв'ю. Кожен проєкт має свого лідера, і у лідера є завдання раз на квартал або з іншим інтервалом виходити на ринок, щоб розуміти, як він взаємодіє з продуктом.
Це тактика непрямих запитань, бо якщо ми будемо прямо запитувати, подобається чи ні, купив би чи ні, то отримаємо такі самі відповіді.
Або це метод спостереження, коли ми просто дивимося, як використовують застосунок.
Або ж це метод цифрової аналітики, який ми фіксуємо, бачимо, і, отже, всі розуміємо, що відбувається.
Це все виглядає так, що воно не з'явилося з самого початку. Це певний досвід. А чи можете згадати проєкт, який був невдалий або дуже вдалий, але допоміг сформувати ваш принциповий підхід до розробки, став драйвером розуміння, як працювати на цьому ринку?
Про невдалі не буду говорити, очевидно, що є багато невдалих проєктів з різних причин — замалий бюджет, заслабка команда, з погляду клієнта поганий таймінг, не всі проєкти користувач вважає вдалими. Бо буває так, що клієнт приходить, наприклад, зі своєю оригінальною візією чи своїм дизайном і каже, що хоче так і не інакше, але має на це дуже обмежений бюджет. Це поганий компроміс, який зазвичай закінчується фейлом.
Є клієнти, особливо серед середнього бізнесу, в яких дуже слабка внутрішня технологічна база. Тобто менеджмент прийшов до рішення, що є сенс робити застосунок, це важливий елемент стратегії чи подальшого розвитку, але технологічна база недоінвестована, недопрацьована. На її основі будувати застосунок — погана ідея.
Ми намагаємося за такі проєкти не братися, але іноді такі речі трапляються.
Скільки загалом ви зробили застосунків?
Приблизно 130.
У вашій компанії немає типу музейного смартфону, на якому всі ваші застосунки інстальовані?
Ні, немає музейного смартфону, але є всі зібрані... Що ми любимо колекціонувати? Погані коментарі, де нам пишуть, що «застосунок лажа» або «розробнику 1 бал».
Колекціонуємо смішні клієнтські запити типу «Хочу застосунок за три місяці». Це додає гумору в компанії.
Є клієнти з цікавими запитами. Так, один із клієнтів захотів створити мобільний застосунок сервісу похоронного бюро. Проєкт називався «УмерХ, косплей на UberX».
Зі слоганом «Тобі вже час»?
Якось так. Ми цей продукт зробили. Суть в тому, що ти як людина, яка має намір померти, чи розумієш, що скоро помреш, можеш замовити собі всі послуги наперед.
І таких дивних запитів насправді багато. Останніми роками ми за них не беремося, але на початку, коли потрібно було більше грошей, нам траплялися різні кейси.
Зараз можна прогнозувати, куди рухається мобільна розробка? Що очікує нас у найближчі роки?
Ринок переживає великий сплеск, особливо якщо говорити про Україну. Ми бачимо, як падає рівень продаж лептопів, персональних комп'ютерів. Фактично така категорія, як ПК, зникла з ужитку, у словнику і з полиць у магазині. ПК — це тепер якийсь особливий інструмент для спеціальних завдань, не більше.
Всюди планшети і смартфони. І відповідно до цього тренду дедалі більше бізнесів розуміє, що треба рухатись у мобайл.
У нас є кейси, де великі металургійні холдинги хочуть мобільний застосунок, бо розуміють, що їхній кінцевий споживач, працівник на будові, повинен мати мобільний застосунок, щоб швидко замовити цвяхи, профілі та іншу металопродукцію.
Далі, це вплив штучного інтелекту. Ми бачимо, що останнім часом два найбільші виробники смартфонів Apple і Samsung у своїх нових девайсах комунікують саме через AI, тобто через софт. Бачимо, що хард-інновації трохи сповільнюються. Більше камер, більший процесор, більший екран, пам'ять, безрамкові смартфони тощо. AI — драйвер цих софтверних апдейтів.

Загалом стратегія Samsung полягає в тому, щоб у кожен функціонал додати AI і на основі цього створити якусь нову концепцію мобільного застосунку. В останній презентації Apple розповіла про декілька важливих речей: створюється Apple Intelligence, так звана контекстуалізація. Це означає, що мобільний застосунок матиме контекстну пам'ять і застосунки між собою цими контекстами зможуть обмінюватися.
Уявімо простий кейс. Якщо мені на пошту прийшов меседж від готелю Radisson Blu про те, що я там буду проживати, Uber зразу знає, де я і пропонує мені забронювати таксі.
Google Maps прокладає мені маршрут. Інші мої застосунки також підлаштовуються під те, що я буду в подорожі чи в поїздці.
Друга половина задачі, яку ми бачимо і в якій ми вже, як Devlight, ведемо бізнес, — це створення асистентів всередині застосунку.
Раніше це називалося клієнтським сервісом, сервіс клієнтської турботи, підтримки, контакт-центр. Тепер з'явилося дуже багато доволі технологічно зрілих, потужних платформ, на основі яких створюються AI-асистенти, які у форматі nature language взаємодіють із гостем, клієнтом, користувачем.
Один із кейсів в Україні, це AI-асистент у новому застосунку «Нової пошти».
Загалом розробка застосунків, враховуючи нові технології, стала легшою чи, навпаки, ускладнилася?
Гарне запитання. Ми очікуємо, що спроститься щодо рутинних завдань. Стане швидшою, дещо дешевшою. AI-асистент буде програмувати велику частину. Завдання розробників, продакт-менеджерів — стежити за коректністю логіки. Але наразі це не великі зміни. Тобто, це не десятки відсотків оптимізації. Поки що максимум 10. Проте очікуємо, що у наступні 4-5 років ринок програмування, зокрема аутсорс-ринок, зазнає значного впливу щодо агентів, які будуть займатися кодингом.
Друга частина питання, як продовження відповіді про AI у застосунку, — це розуміння того, що клієнт вимагатиме дещо іншого досвіду. Тобто, можливо, йому вже не буде цікаво виконувати 70 операцій у межах певного застосунку. Можливо, він захоче мати один єдиний інтерфейс, з яким він буде взаємодіяти.
У вас не було планів щодо застосунків, орієнтованих на B2C- аудиторію?
Думаємо багато про це. Ми маємо оригінальну місію, про яку вже казав, тобто трансформувати компанії у Mobile First Business. І розуміємо, що під цю місію підпадає не тільки взаємодія з B2B з нашого боку, а й багато інших сервісів, які мають намір полегшити чи створити, насамперед створити, а далі полегшити те, що називається Mobile First Experience чи Mobile Experience. Тому бачимо на ринку зараз багато проєктів, які нам цікаві з інвестиційного, стратегічного погляду для купівлі, інвестицій, взаємодії. Є наміри цього року щось придбати, створити. За рік розкажу, що з цього вийшло.
Якщо ми вже торкнулися прогнозів, то яким ви бачите розвиток Devlight у наступні кілька років?
На нашу стратегію впливають виклики ринку, які зараз існують.
Війна триває, і Україна — частково червоний ринок з погляду багатьох клієнтів, які сюди приходять. Позитивні тренди, про які ми говорили, як-от збільшення ринку, і тренд загрози від штучного інтелекту, який буде прямо впливати на наш виторг через оптимізацію витрат, часу, який йде на створення продукту. Тому ми очікуємо, що малий і середній бізнес буде великим драйвером змін: якщо ціни на застосунки будуть більш демократичні, то й попит, очевидно, зросте для тих сегментів, де він раніше був недоступний, прихований чи недопрацьований.
Є декілька чинників, які диктують нашу стратегію. Розуміємо, що на всі треба відповідати. З одного боку, маємо стратегію диверсифікації, входимо в інші бізнеси, суміжні відповідності щодо домену, але різні за технологіями, тобто це і кіберзахист, і компанії, які зосереджені на надання послуг в Україні. Для них створюємо рішення white label.
Через п’ять років бачимо себе з тією самою оригінальною місією, яка у нас і була — ми трансформуємо Mobile First Experience і доносимо його до кінцевого користувача. Точно працюємо як в B2C-бізнесі, так і в B2B-бізнесі. Намір рости, і рости багато.
Ви бачите основну роботу на українському ринку?
Ні, не тільки. Україна для нас є важливим ринком щодо взаємодії, бренду. Але це не єдиний ринок. Зараз ми багато працюємо з ринком Америки, Ізраїлю, з європейськими ринками.
Нещодавно зробили повноцінний вихід на ринок Швеції. Там є вже наші перші клієнти та партнерства, цей ринок цікавий для нас. Загалом скандинавські країни завдяки своїй заможності багато інвестують у диджитал, цифрову трансформацію, суспільство, урядові сервіси і, звісно, у бізнес. Там велика екосистема стартапів, інвестиційних фондів тощо, тому ми там працюємо, будемо розширюватись. Україна для нас — це хоуммаркет, ми любимо його, працюємо тут і точно будемо розширювати присутність.