Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Бути, а не здаватися: шлях України до справжньої незалежності від СРСР

Вокс Україна
Вокс Україна Аналітичний центр
24 серпня 2022 15 хвилин читання

Формально незалежність здобувається швидко — у день підписання Декларації про незалежність. Однак справжнє відділення від загарбників і колонізаторів триває набагато довше. У цій статті Альона Гришко, Ксенія Алеканкіна та «Вокс Україна» розглянули важливі сфери та подивилися, наскільки далеко Україна відійшла у них «геть від Москви».

Початок незалежності

Після здобуття незалежності у серпні 1991 року Україні не вдалося остаточно відокремитися від впливу Росії. У грудні того ж року Україна спільно з Росією та Білоруссю утворили нове міждержавне об'єднання — Співдружність незалежних держав (СНД), — яке формально слугувало для збереження зв'язків між колишніми членами СРСР, а насправді для збереження економічного та культурного впливу РФ на сусідів.

Спроби України побудувати справжню самостійність та обрати європейський вектор наштовхнулися на шантаж з боку РФ газом чи грошима. Саме такий шантаж у 2013 році з метою не допустити підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом став спусковим гачком для протестів, що переросли у Революцію Гідності і змусили Росію показати своє справжнє обличчя.

Напад РФ на Україну під прикриттям «захисту» місцевих мешканців Криму, Донецькій та Луганській областях у 2014 році поставив крапку на спробах зближення країн і допоміг Україні чітко визначитися з вектором розвитку. 

Понад вісім років Україна відстоює свою свободу у війні за незалежність. Сьогодні майбутнє незалежної України визначається у запеклому бою з російськими окупантами. Проте (не без "допомоги" путіна) Україна здійснила й важливі невійськові кроки, що віддаляють нас від московського впливу. Серед них розвиток власної мови й культури, енергетична незалежність від Росії та Білорусі і поступова інтеграція у європейський простір. 

Розвиток української мови та культури

Ключові дати: 

  • 2006 — постанова, що запровадила 70% квоту на дублювання та субтитрування іноземних фільмів українською мовою.
  • 2012 — закон про засади державної мовної політики (5029-VI); ще відомий під назвою «закон про регіональні мови» та «Закон Ківалова-Колесніченка»), який розширював використання регіональних мов, якщо у регіоні понад 10% населення є носієм певної мови. Закон викликав хвилю протестів, які тривали понад два місяці (липень – вересень 2012 року) і отримали назву «Мовний майдан».
  • 2015  чотири закони про декомунізацію
  • 2016 — закон (1421-VIII) про квоти на радіо (частка пісень — 35%, частка передач  60%) та закон (1780-VIII) про заборону ввезення в Україну книжок антиукраїнського змісту.
  • 2017 — закон "про мовні квоти" (2054-VIII). За ним українська мова має складати 75% часу мовлення національних та регіональних каналів (60% — місцевих).
  • 2019 — "мовний" закон (2704-VIII), який вимагає складання екзамену на рівень володіння державною мовою при отриманні громадянства та на державній службі; встановлює українську мову як обов'язкову для проектної документації, статутних документів та звітності юросіб, сфери послуг, театрів, музеїв, друкованих видань і т.п.
  • 2022 — закони про підтримку українських книжокмузики, про заборону проросійських партій та російської символіки

У Радянському Союзі до 1990 року не існувало єдиної державної мови, однак російська мова була загальноприйнятою мовою міжнаціонального спілкування. Тільки вільно володіючи нею можна було будувати кар'єру, що сприяло її популярності та витісненню інших мов країн-республік, які входили до складу СРСР.

Через це на момент отримання незалежності мовне середовище України приблизно навпіл розподілялося між українською та російською мовами. Тоді приблизно третина українців вдома говорили українською, третина — російською і ще третина користувалася у побуті обома мовами (білінгви).

Частка відповідей на запитання «Якою мовою (мовами) Ви переважно спілкуєтеся у Вашій родині (вдома)? Частка відповідей на запитання «Якою мовою (мовами) Ви переважно спілкуєтеся у Вашій родині (вдома)?

Цікаво, що з моменту отримання незалежності і до середини 2000-х росла частка носіїв російської та української мови за рахунок тих, хто спілкувався обома мовами. Однак у 2014 році, після вторгнення російських військ в Україну та анексії Криму, українці почали менше користуватися виключно російською, переходячи спочатку у групу білінгвів, а потім у групу тих, хто спілкується в побуті українською.

Протягом 2014-2019 рр. спостерігається відчутне зростання частки тих, хто хотів би мати українську єдиною державною мовою (у травні 2014 року цю ідею підтримували 34% респондентів, у 2019 — 65%). За той же період частка українців, які виступали за надання російській мові статусу офіційної у деяких регіонах, впала з 34% до 15%.

Падіння популярності російської мови в Україні простежується і за даними книжкового ринку. З 2014 року ассортимент виданих російською мовою книг став знижуватися (до того їхня кількість зростала). 

На зниження популярності російської мови вказує і те, що до 2018 року майже кожен рік російськомовна книга в середньому мала більший наклад, ніж україномовна, однак з 2018 ситуація змінилася.

Видання книг за мовами, одиниць Видання книг за мовами, одиниць

Передумови для збільшення використання української мови запровадило законодавство, яке розвиває в Україні україномовне середовище у сфері розваг та медіа, у державному секторі та сфері послуг. Першою ластівкою стала постанова Кабміну 2006 року, яка впровадила квоту на дубляж фільмів українською мовою. Далі були квоти на радіо та телебаченні, вимога надавати освітні послуги державною мовою (допустимо  одночасно з мовою нацменшин). 

За даними Держстату, у 2005 році 82% шкіл вели викладання українською мовою, 7% російською, решта — іншою мовою, наприклад, угорською, або кількома мовами). У 2021 році українською мовою викладали вже у 95,5% шкіл, а російська основною залишилася у 0,3% шкіл. Це означає, що з кожним роком все більше молодих українців вільно володітимуть українською.

Однак, щоб не втратити ці здобутки,  а російськомовний ринок більший, багатший і тому може бути більш привабливим для виробників контенту, — потрібно підтримувати українську мову. Це можна робити не лише «батогом» квот і заборон, але і «пряником» популяризації української культури. Тим болючішим є поточний скандал у культурному середовищі — чергова спроба реорганізації Довженко-центру, яка ставить під загрозу збереження існуючої архівної колекції українських та закордонних фільмів.

Європейський вибір

Ключові дати: 

  • 1995 — вступ України до Ради Європи
  • 2014 — Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС (після протестів на Євромайдані)
  • 2016 — Україна приєдналася до Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) із ЄС. У відповідь РФ у односторонньому порядку скасувала двосторонню угоду про зону вільної торгівлі з Україною, яка діяла протягом всього періоду з моменту розпаду СРСР
  • 2017 — безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом
  • 2019 — у Конституцію України додана теза про "незворотність європейського та євроатлантичного курсу України"
  • 2022 — Україна отримала статус кандидата на членство у ЄС

Починаючи з 1991 року Україна пройшла довгий шлях від авторитаризму і планової економіки СРСР до справжньої демократії та ринкової економіки. 

Відразу після розпаду СРСР Україна стала однією зі співзасновниць Співдружності Незалежних Держав (СНД), яка об'єднувала пострадянські країни. Вбачаючи високий рівень імовірності перетворення СНД на «СРСР 2.0» та наголошуючи на статусі України як незалежної держави, суб'єкта міжнародного права, 20 грудня 1991 р. Верховна Рада України виступила із Заявою з приводу підписання Україною Угоди про Співдружність незалежних держав та ратифікувала угоду із застереженнями.

Україна стала першою країною СНД, яка підписала Угоду про партнерство та співробітництво (УПС) з ЄС у 1994 році та наступного року приєдналася до Ради Європи. Водночас ми активно взаємодіяли з СНД та шукали власний шлях «мосту між Сходом і Заходом», а Росія намагалася залучити Україну у свої міжнародні угоди та спільний митний простір

Ці спроби зазнали остаточної невдачі у 2016 році, коли РФ скасувала двосторонню угоду про зону вільної торгівлі з Україною у відповідь на підписання нами Угоди про асоціацію та Угоди про приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС. А у 2018 році ми нарешті повністю припинили участь України у статутних органах СНД. 

У 2022 році Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС — із застереженнями. Наступного року планується окреслення більш конкретної «дорожньої карти», тобто кроків, які потрібно буде здійснити для вступу. Втім, Україна починає не з нуля — багато було зроблено й у рамках Угоди про асоціацію, і раніше. Сьогодні рух до Європи підтримують 90% українців.

Принципи ЄС в Україні

Рух людей. У радянські часи Росія була привабливим місцем для міграції українців, оскільки там зосереджувалися ключові освітні, наукові, владні інституції та були створені кращі умови для побудови кар'єри. У 1990-х роках українці продовжували обирати РФ як основне місце для трудової міграції — як через доступність такої опції, так і через споріднену мову та часто наявність дружніх чи родинних зв'язків. Однак з 2000-х все більше українців почали розглядати для трудової міграції європейські країни та США. Тож там кількість українців зростає, а у Росії та пострадянських країнах (зокрема Середній Азії) знижується. За роки незалежності відбулися суттєві зміни у міграційних вподобаннях серед українців: якщо у 1994 році до Росії виїхали б 12,2% респондентів, то у 2020 — лише 1,9%. 

Основні напрямки трудової міграції з України, тис. осіб Основні напрямки трудової міграції з України, тис. осіб

Підтримуючи євроінтеграційні прагнення України і бажаючи прискорити реформи, у 2017 році Європейський союз дозволив українцям без віз подорожувати до країн-членів. 

Повномасштабна війна з РФ ще раз підкреслила нашу орієнтацію на Європу та зміну ставлення українців до РФ. Під час війни кордон України перетнуло понад 9 млн біженців.За даними ООН, станом на 17 серпня по всій Європі було зафіксовано понад 6,6 мільйона біженців з України, із яких понад 3,8 мільйона подали заявки на тимчасове проживання. Лише 1,6 млн біженців опинилися у Росії, однак не всі вони потрапили до РФ добровільно. 

Рух капіталу. Україна досі має нерозвинений ринок капіталу. Ваучерна приватизація радянських підприємств у 90-х роках була оповита шахрайствими схемами, тож більшість українців, які швидко отримали і втратили майно, не встигли набути досвіду в операціях із цінними паперами. У Global Competitiveness Index-2019 у категорії «фінансові системи» ми посіли 136 місце зі 140. Попри загальну слабкість у цій сфері Україна мала і досягнення: у 2000-х роках на український банківський ринок зайшли європейські гравці, які успішно працюють тут і досі. 

До обігу в Україні допущені 86 видів іноземних акцій та облігацій. Проте за 5 років український ринок не виріс: за цей час було укладено лише 2117 угод на купівлю іноземних цінних паперів. У 2018 році був ухвалений закон, який спростив українцям операції з валютою та відкриття рахунків за кордоном (до цього на відкриття такого рахунку потрібно було отримувати дозвіл від Національного Банку України). Переважно гроші українців ідуть до США та країн Єврозони. У 2021 році НБУ дозволив українцям купувати цінні папери на міжнародних ринках через посередників — українські компанії, що торгують цінними паперами (включаючи українські банки). 

Україна підтвердила свою прихильність прозорим операціям з капіталом та виведенню прибутків із тіні, приєднавшись до близько 100 країн, що впроваджують План дій BEPS (заходи з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування). Ідея BEPS у тому, що гра на пониження податків не принесе нічого хорошого державам, а лише знизить доходи бюджету. А отже треба об'єднатися, щоб встановити рівні правила у міжнародному податковому регулюванні й намагатися привабити інвестиції в країну не відсутністю податкового тиску, а іншими методами.В Україні зараз точаться дискусії, якою має бути податкова система, щоб, з одного боку, стимулювати розвиток бізнесу, а з іншого – забезпечити достатні доходи для виконання функцій та зобов'язань держави. Під час розробки податкової реформи важливо пам'ятати про наші зобов'язання перед партнерами по BEPS та вимоги ЄС, до якого ми прагнемо приєднатися.

Свобода економічної діяльності, пересування товарів, надання послуг. З усвідомленням, що колишні сусіди по радянському союзу — не найнадійніші партнери, Україна почала докладати зусилля для розвитку економічних відносин з ЄС. 

Імпорт товарів до України, % країни у загальному обсязі Імпорт товарів до України, % країни у загальному обсязі
Експорт товарів до України, % країни у загальному обсязі Експорт товарів до України, % країни у загальному обсязі

 Після підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною перед нами постало масштабне завдання з гармонізації українського законодавства з європейським. Спільні правила, стандарти і регуляції мали стати ключем до вільного ринку ЄС. Україна впритул наблизилася до угоди про «промисловий безвіз» із ЄС. Після її підписання сторони визнаватимуть сертифікати відповідності одна одної, а отже товарам не доведеться проходити цей процес вдруге. Підписання угоди заплановане на 2023 рік. Найближчим часом Україна може отримати "митний безвіз" із ЄС — участь у Конвенції про спільний транзит, яка дозволить переміщувати вантажі з ЄС до України (і навпаки) без додаткових переоформлень у внутрішній транзит. Україна вже ухвалила закон, потрібний для синхронізації роботи української та європейської митниць.

У інших сферах Україна також інтегрувалася з європейськими ринками. Цього року була підписана угода «про вільне небо», яка дозволяє українським та європейським перевізникам здійснювати перельоти між країнами без укладання двосторонніх угод. Влітку на рік запрацював "транспортний безвіз", який скасовує необхідність отримувати у країнах ЄС дозволи на вантажоперевезення у ці країни або транзитом. З великою імовірністю (якщо Україна продовжить реформи) цю угоду буде продовжено.

Впродовж 31 року незалежності Україна поступово виходила з-під впливу самопроголошеної наступниці Радянського союзу — Росії. Довгі роки Росія майже повністю контролювала українську енергетику, була основним торговельним партнером та впливала на культурне середовище в Україні. І, здається, такий стан справ міг закінчитися черговим поглинанням України Російською імперією.

Революція Гідності та подальша окупація Росією частини України, показали, що багатовекторність не працює. Сьогодні переважна більшість українців підтримують рух до ЄС та розуміють неможливість будь-яких об'єднань із Росією. На жаль, за це розуміння ми платимо високу ціну.

З 1991 (і особливо з 2014) року Україна здійснила великий обсяг реформ, які наближають нас до цивілізованого світу. Багато що ще потрібно зробити — особливо у сфері верховенства права та розбудови сильних інституцій. Однак спільними зусиллями ми зможемо це зробити.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Тестування закінчилося, а меми — ні. Українці почали сумувати за сповіщеннями ДСНС

Ольга Валькевич 24 вересня 2022 13:03

ЄC готує восьмий пакет санкцій проти росії. Що до нього увійде

Юлія Даниленко 23 вересня 2022 16:31

Пів року війни: в якому стані економіка? Головне з дискусії «CASE Україна»

Олександр Тартачний 23 вересня 2022 10:00

В Україні розробили універсальний станок під великокаліберні кулемети для колісної техніки

Вадим Добровольський 22 вересня 2022 19:52

IT-волонтерство в дії. Розробники з NIX долучилися до створення онлайн-платформи для волонтерів ЮНІСЕФ

IT-команда NIX 22 вересня 2022 18:04