Більшість українських стартапів вижили під час війни, однак нових інвестицій може не бути
Проте фахівці у своїх прогнозах щодо майбутнього подекуди досить песимістичні. То що ж не так?
Торік стартап-індустрія України залучила $832 млн (у 20 разів більше, ніж у 2014-му), і це попри те, що запускати стартапи у нашій країні досить важко. Бойові дії змусили частину з них згорнути свою діяльність. Водночас стартапи у певних сферах, зокрема, MilitaryTech, навпаки, показали зростання.
Однак найбільші приватні та державні венчурні фонди спростовують, що серед стартапів більшає банкрутів.
Це доводять і результати дослідження про роботу найбільших венчурних гравців протягом п'яти місяців війни. Дані демонструють, що у п'ятьох із десяти з них зросла оцінка вартості портфеля (SMRK, F1V, AVentures Capital, SID Venture Partners, Geek Ventures) і лише у одного, CIG, знизилася. При цьому жоден з цих венчурних гравців не повідомив про закриття своїх стартапів, а їхні портфелі оцінюють у $300-400 млн.
За словами венчурного партнера фонду Pragmatech Ігоря Соколова, робити стартапи в Україні ніколи не було легко, оскільки постійного припливу капіталу, як до цього звикли, наприклад, у Кремнієвій долині, не було. Тому, для того щоб вижити під час війни, потрібно бути глобальним.
Та попри все, є декілька стартапів, які пішли у небуття. Не пережили перші тижні війни орієнтовані на український ринок FoodTech-проєкти. Наприклад, сервіси доставки на кшталт Goodex, які злетіли за пандемії, однак удар війни не витримали. Бізнес зупинився у лютому, і, щоб його відновити, потрібно $300-500 тис., а ці кошти йго засновник Владислав Савченко в Україні не готовий витрачати. Також закрився після 24 лютого сервіс доставки Rocket. З кінця весни він намагається офіційно збанкрутувати.
Усе це свідчить про те, що в умовах війни запускати та вести стартапи — завдання не з легких, проте цілком можливе, якщо грати за правилами ринку.