Безпілотники Sirko: історія створення та виклики виробництва — інтерв’ю із співзасновником

Український стартап Skyassist створює безпілотники, які допомагають військовим ефективніше вести розвідку та виконувати бойові завдання. Їхній флагманський дрон Sirko вже використовується на передовій, а команда інженерів працює над новими моделями, зокрема ударними БпЛА. Як стартапу вдалося пройти шлях від волонтерської ініціативи до серійного виробництва, які виклики стоять перед компанією та що вона робитиме далі, розповідає один із засновників Богдан Коваль.

Це на честь Івана Сірка — кошового отамана, який, за легендою, не програв жодної битви і за переказами був характерником і бачив ворога наскрізь. До того ж перші випробування проходили разом із 92-ю окремою штурмовою бригадою, яка теж названа на його честь. Тому назва народилася сама собою.

Це сталося випадково. На початку повномасштабної війни усі активно волонтерили, я був залучений до волонтерського штабу у Львові. Там почали співпрацювати з групою волонтерів із Харкова. Один з них випускник Національного аерокосмічного університету і він вже мав певні напрацювання у галузі БпЛА, тож висловили думку, що можна робити дещо більше, ніж волонтерити.  

Згодом, після серії обговорень, ми домовились організувати компанію. Це Ігор Криничко, який представляв групу харківських волонтерів і мав розробки, з «львівського» боку — Ігор Фіняк та я. Мій напрям — маркетинг та продажі. 

Так розпочалась співпраця й почали готувати передсерійний зразок для демонстраційних польотів, щоб знайти інвестора у виробництво.

Розробляти передсерійний зразок почали навесні 2022-го і вже влітку провели першу презентацію. Інвестор зацікавився, але з ним не вдалося домовитися. Ми вирішили рухатися далі й готуватись до сертифікації пристрою у Міноборони. Частково вкладали власні кошти, частково допомагали друзі та благодійники.

Тобто це була повністю наша ініціатива, наш ризик, і ми приймали те, що може нічого не вийти. Причому найбільші витрати на першочерговому етапі — на R&D та розробленні технології, після формування якої вже можна випускати десятки і сотні бортів. 

Я не можу сказати, що це був надзвичайно складний крок. Звісно, він потребував від нас оформлення документації, про яку ми на той час нічого не знали, технічної частини тощо. Вдалося не з першої спроби, але це зробили. Це тривало кілька місяців. Звісно, усюди є бюрократія і ми хотіли б, щоб у деяких аспектах процес рухався швидше. Водночас щодо скарг, що сертифікація — це важкий процес, то це не завжди через Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки (орган, який проводить сертифікацію. — Ред.) Іноді власне продукт компаній не відповідає запиту і не підтверджує свої характеристики на випробуваннях. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Переважно замовниками є військові частини та бригади, з якими ми вже співпрацювали та які оцінили цю техніку. Саме зараз виробництво не дуже завантажене, тому що до кінця року замовники переважно використали свій бюджет. Нові бюджети саме формуються, основні замовлення починаються після лютого. Водночас є частини, які, наприклад, не встигли закрити закупівлі до кінця року або працюємо за передоплатою з попереднього. Тому важко сказати, що відвантажуємо щомісяця умовно 500 штук — кількість варіюється щомісяця. Але потенційно можемо виготовляти до 1 тис. дронів щомісяця. 

Ми обирали саме такий розмір і технологію, тому що дотримуємось думки, що наші «крила», які відносно дешеві та малогабаритні, мають бути у кожній роті. У масштабах війська це потреба у тисячах. Але, звісно, існує конкуренція, бюрократія і мусимо грати за цими правилами. 

Наша компанія складається з кількох частин — конструкторське бюро, переважно у Харкові, частково також залучені спеціалісти зі Львова, а саме виробництво у Києві. Також у Львові проводиться вишкіл для пілотів БпЛА. Разом це 50-60 людей.

Говорити про конкуренцію, напевно, не дуже доречно з погляду моралі, оскільки ми всі працюємо на перемогу. Але у нас є бачення, що кожен має закривати свій сектор і певну потребу. Є більші «крила», які мають інший функціонал, коштують дорожче або ж використовують інші компоненти та матеріали. Вони мають свої переваги, ми свої. Тому порівнювати важко. 

У нас крило оперативно-тактичного рівня. Загальна дистанція, яку може подолати Sirko 120-140 км. Тактичний радіус — 30 км. Тобто основною сферою діяльності нашого БПЛА е найбільш напружена зона лінії фронту шириною 30 км. Оце наш діапазон. Наприклад, зараз є частина, яка використовує у певному завданні Sirko та БПЛА іншого виробника. Sirko виконує своє завдання, і вони дуже задоволені, а завдання іншого характеру виконує інший комплекс. З кількох причин. Насамперед — спеціалізація кожної моделі. А крім того це і вартість, і комплектація. Тому не можна замінити одним бортом всі інші.

Головне — достатнє державне замовлення. Зараз ми самі завантажуємо своє виробництво. Є запити від військових частини, але маємо потенціал і здатність опрацьовувати значно більше запитів.

Щодо кадрів, то це більше питання кваліфікованого HR. Людей, які розуміються на інженерній справі, небагато, але вони є. До того ж це залежить від регіону. На Львівщині цим напрямом займались у рази менше, ніж у Харкові, де ще до війни влаштовували перегони на безпілотниках та досі існують великі інженерні школи. 

Приблизно 65% компонентів ми можемо придбати в Україні. Є деякі вужчі позиції, які в Україні або ніхто не виробляє, або їхня вартість дуже здорожчує БпЛА. Умовно, якщо ви продаєте дрон за 8 млн, то один дорожчий фрагмент не надто вплине на вартість. До того ж дрон малогабаритний, тому деякі деталі відпадають за мас-габаритними параметрами.   

Навички пілота є невід’ємним елементом авіаційного комплексу. Не навчена людина просто не зможе підняти літак у повітря. Погано навчений пілот можливо і зможе злетіти, але існує велика вірогідність втрати борту та невиконання бойового завдання.  Взагалі, на мою думку 90% випадків втрати бортів пов’язані саме з помилками пілотів. Техніка теж, буває, підводить, але значно рідше.

Тому ми розробили навчальну програму разом з нашими інженерами-розробниками. Залучили відповідних фахівців з педагогічними навичками та відкрили школу пілотування БпАК “Сірко” для військових.  

Ми експериментували: спочатку школа тривала тиждень онлайн і одразу полігон. Практичні заняття — два-три дні. Тепер дійшли до того, що тиждень онлайн, тиждень аудиторних занять на симуляторах і два тижні практики.

Місяць потрібно витратити, але якщо враховувати, що військова частина купує нашу продукцію, то втратити її у першому завданні — прикра історія. Тепер, коли замовники телефонують, то відгуки про техніку тільки позитивні. 

Для військових, які купують борти, заняття безкоштовні. Цивільні групи навчаються окремо, їх вчимо за коротшим курсом, вартість якого 15 тис. грн. Багато людей планують призиватися, тому мають до цього інтерес. Щомісяця формуємо групи. 

Скажімо так, стабільне замовлення від військових та держави закриває питання інвестицій. Хіба коли дивимося у далеке майбутнє на продукти, які у нас на ранньому етапі R&D.

Іноді виникає низка проблем і те, що мало бути за місяць, затягується на три. Щось не підійшло — треба міняти, пробувати знову, замовляти деталі. Ми замовляємо декілька датчиків і, умовно, лише один з усіх підійде. Решта не потрібні, їх відкладаємо в шухляду і все. 

Можна робити композитне виробництво, але воно потребуватиме більших витрат робочої сили. А можна навпаки — прес штампує заготовку і нам лишається тільки допиляти. Все це якраз на етапі R&D вирішується, але щоб це вирішити, треба спробувати. Ми витрачаємо на це купу грошей, але з цим стикаються всі технічні компанії. Це не лотерея, але витрати передбачити важко. Це завжди метод спроб.

Декілька проєктів у роботі, тому що наша платформа вже пройшла кілька модифікацій: є БпАК Sirko, Sirko 2, Sirko 2M. Зараз розробляємо ударний БпЛА: коптер літакового типу з універсальним місцем для будь-якого боєприпасу. Також в роботі є інші, більші літаки, які будуть нести розвідку та матимуть ударні можливості. 

Розвідно-ударний комплекс літакового типу з можливістю вертикально злету та посадки та більшим часом перебування у повітрі. Ми намагаємося все робити на наявній базі, щоб максимально ефективно використовувати можливості, яку вона дає.