Астрономи застерігають від колоніалізму у космосі: чому потрібно досліджувати інші планети, не експлуатуючи їх

Упродовж останнього десятиріччя ми стали свідками стрімкого розвитку комерційної космічної галузі. Країни-суперники змагаються за провідні військові та економічні позиції за межами Землі. Державні та приватні компанії прагнуть видобувати корисні копалини на Місяці, а дедалі більший ореол космічного сміття забруднює низьку навколоземну орбіту.

У білій книзі 2023 року група стурбованих астрономів застерегла від повторення земних «колоніальних практик» у космічному просторі. Але що поганого у колонізації космосу, якщо там немає нічого для початку? Мері-Джейн Рубенштейн, декан факультету соціальних наук, професор релігієзнавства та науково-технічних досліджень Веслеянського університету, яка вже кілька років пише про космічну індустрію, пояснює, як космічна галузь може досліджувати інші планети, не експлуатуючи їх. SPEKA публікує адаптований переклад статті на The Conversation.

Колоніальні практики у космосі

Деякі з цих колоніальних практик, зазначає Мері-Джейн Рубенштейн, можуть пропонувати обгородження земель, експлуатацію природних ресурсів і руйнування ландшафтів заради таких ідеалів, як наше призначення, цивілізація і порятунок людства.

Багато лідерів космічної галузі, як-от президент Марсіанського товариства Роберт Зубрін, стверджують, що хоча колоніалізм європейського зразка міг мати несприятливі наслідки на Землі, це єдиний шлях у космічному просторі. Насправді будь-яка спроба уповільнити або врегулювати космічну індустрію зробить марсіанський кордон недоступним для людства, залишивши людей закритими на дедалі більш сірій і занепадаючій Землі.

Зубрін виступає проти побоювань щодо колоніалізму в космосі. На відміну від Землі, космічний простір порожній, стверджує він. Чому хтось має перейматися правами каміння та кількох гіпотетичних мікробів? 

Але, як виявляється, не всі згодні з тим, що космос порожній. І, як стверджують стурбовані астрономи, відмова від колоніальних правил гри піде на користь як інсайдерам, так і аутсайдерам галузі.

Чи справді простір порожній?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Жителі країни Бавака на півночі Австралії розповіли представникам космічної індустрії, що їхні предки керують людським життям зі свого дому в галактиці і що цей зв’язок дедалі більше піддається загрозі з боку великих орбітальних супутникових мереж.

Так само старійшини інуїтів кажуть, що їхні предки живуть на небесних тілах. Лідери племені навахо звернулися до NASA із проханням не залишати людські рештки на Місяці. Старійшини племені канака наполягають на тому, щоб більше не будувати телескопи на Мауна-Кеа, який корінні гавайці вважають місцем своїх предків і місцем, священним для них.

Ця позиція аборигенів різко контрастує з наполяганнями багатьох представників індустрії на тому, що космос порожній і неживий.

Ключем до примирення цих різних позицій є пошук згоди не у віруваннях чи світоглядах, а у поведінці. Для того щоб ставитися до космосу з тією ж турботою і повагою, якої вимагають корінні громади від космічної галузі, світським ентузіастам не обов'язково погоджуватися з тим, що космічний простір населений, живий чи священний.

Дбайливе ставлення до космосу може передбачати:

Екологічні аспекти

Космічна екологія, що тільки зароджується, вивчає взаємозв’язки між людськими артефактами та природним середовищем у рамках орбіти Землі, Місяця та інших планет. Ця дисципліна намагається продемонструвати, що орбіти та планетарні тіла є тонко збалансованими системами.

Без послідовного регулювання комерційна космічна діяльність може зробити орбіти непридатними для використання і зруйнувати атмосферу Місяця, подібну до вакууму.

Насправді світло, що відбивається від космічного сміття — непрацюючих супутників, уламків космічних кораблів, мобільних телефонів, гайок, болтів, уламків металу та скла — може завадити астрономам бачити, фотографувати та орієнтуватися за зірками.

Місяць, Марс та астероїди допомагають вченим зрозуміти, як сформувалися планети і Сонячна система, які умови необхідні для життя і як планети можуть виглядати у майбутньому. Якщо космічна індустрія буде підривати, видобувати і, за пропозицією генерального директора SpaceX Ілона Маска, підривати ядерні заряди на планетах, вчені можуть втратити доступ до цих знань.

Комерційна космічна галузь уже завдала значної шкоди довкіллю Землі та навколо неї.

Постійні випробування і запуски ракет SpaceX знищили водно-болотні угіддя Бока-Чіка, штат Техас. Вибух космічного корабля SpaceX у квітні 2023 року пошкодив приблизно 385 акрів(біля 156 гектар) землі, водні шляхи, черепах і птахів, не кажучи вже про автомобілі, будинки та людські легені.

Зростаюча кількість приватних і державних ракетних запусків відкладає гас, вуглець і сірку у верхніх шарах атмосфери, де ці речовини залишаються довше, ніж у стратосфері.

Дослідження показали, що накопичення цих речовин може призвести до експоненціальної ескалації кліматичних змін. За однією з оцінок, ракетні викиди нагрівають атмосферу у 500 разів швидше, ніж викиди авіації.

Навіть якщо Маск ніколи не долетить до Марса, SpaceX і конкуренти створюють супутниковий трафік на низькій навколоземній орбіті, який може загрожувати життю астронавтів і може зробити ці орбіти непридатними для використання.

Наслідки для людини

Лідерам космічної індустрії доведеться подумати про те, як виглядатимуть трудові угоди, коли вони відправлятимуть робітників обслуговувати свої готелі, будувати бункери та сприяти видобутку корисних копалин на астероїдах. Зрештою космічні працівники покладатимуться на своїх роботодавців не лише у питаннях зарплати і медичного обслуговування, але й у питаннях їжі, води, повітря і транспортування на Землю.

У 1967 році багато країн, зокрема США, Велика Британія та СРСР, підписали Договір про космос. Цей документ, серед іншого, проголошував, що жодна країна не може володіти планетарним тілом або його частиною.

Договір про космос, підписаний після двох світових воєн, став результатом конфлікту в Європі у 20-му столітті. Якщо колоніалізм на Землі завершився цими двома війнами, то країни, які підписали Договір про космос, фактично сказали: «Давайте не будемо знову воювати один з одним за територію і ресурси. Давайте освоювати космос по-іншому».

Натепер Договір про космос застарів і майже не підлягає виконанню. Але будь-яке майбутнє законодавство має зберігати антиколоніальний дух початкового договору.

З погляду політики байдуже, чи космос насправді населений і чи мають права космічні камені. Запобігання колоніалізму в космічному просторі не вимагає від космічної галузі згоди щодо цих метафізичних питань. Натомість представникам космічної індустрії та інших галузей потрібно домовитися про спільний набір стандартів турботи про планети та їхні орбіти, незалежно від того, якими мотивами вони керуються: науковими, екологічними, гуманістичними чи релігійними.

Підписуйтеся на наші соцмережі