Апологія срача: у чому користь сварок у соцмережах

Українські срачі у соціальних мережах часто іронічно називають то національною забавою, то національним видом спорту, то ще якось уїдливо. Лейтмотивом цього є негативне ставлення до них, а також бідкання, що, мовляв, українці знову пересварилися на рівному місці. Але чи дійсно інтернет-срачі є таким негативним явищем? Психолог Віталій Жданов вважає, що в них є й чимало корисного. Подаємо текст його допису у Facebook. 

Чому виникають срачі у соцмережах

Звісно, супер, коли люди можуть вирішувати протиріччя без жбурляння одне в одного гнівом. Отак сісти за один стіл та спокійно обміркувати розходження поглядів. Влаштувати файний диспут чи змагання в риториці як у найкращих лондонських клубах чи як давньогрецькі в судах оратори. Але ми не такі.

В нас це все відбувається у формі срача.

На те баловані культурою люди кривляться, як гастросноб на біляш: можна ж чемно й красиво. А люди тривожні лякаються, бо для них кожен конфлікт — зрада й апокаліпсис: давайте жити дружно. Їх можна зрозуміти, та все ж срачів нам не позбутися — це невід'ємний феномен нашого суспільного процесу, й для початку краще його визнати.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Потім варто визнати, що самі по собі срачі корисні, але не дуже. Срач просто заради срача — це хіба кудись свою злити злість. Що теж непогано, та головна користь срача не в цьому. Треба дивитися глибше.

Срач — це лише наслідок. Він проявляє те протиріччя, яке виникає в будь-якій складній системі, яким є суспільство. Коли протиріччя наростає, воно переходить в конфлікт. І добре, щоб цей конфлікт був явним.

Наприклад, країна, яка не виносить протиріччя всередині себе, може об'єднати громадян проти решти світу. Або проходить громадянську війну. Як це було з тією ж Російською імперією сто років тому.

Так само сім'я може направити свої протиріччя, об'єднавшись у неприйнятті решти суспільства. Як сектанти якісь. Чи подружжя конспірологів. Чи антисоціальні, тьфу, елементи. Або може дочекатися катастрофічного виплеску й розлучитися.

Хоча могли б ці протиріччя виплескувати в тих самих сварках. Принаймні не ховали б конфлікт від себе — не чекали, коли той дійде термінальної стадії. Бо вже саме усвідомлення розходжень дозволяє їх згодом перевести в якесь креативне рішення. Якщо один дуже любить котлети, а інший — затятий вегетаріанець, то так і виникають веганські котлети. Які бувають досить смачні.

Яка користь від українських срачів в інтернеті

Український срач допомагає внутрішньому протиріччю проявитися на ранній стадії. І це вже супер порівняно з варіантом, якби воно ще довго не проявлялося. А що цей прояв отримує форму срача, схоже, його учасники до іншої не готові.

Так завжди буває, коли хтось приймає тільки свою точку зору. Що ж, категорічність та максималізм притаманні підлітковому віку, і в них молоді люди вкладають багато енергії. Найгірше, що з цим можна зробити, — критикувати й засуджувати. Найкраще — показати, як можна сперечатися інакше. Бажано власним прикладом.

А ось коли якась сторона не висловлена, тоді дійсно починаються масові вбивства — що ми можемо спостерігати в західних країнах із «культурою відміни», коли озлоблені зграї нападають на інакомислячих. А потім дивуються, чому якийсь чувак розстріляв купу людей. Ось це точно лажа.

Тому нехай срачуються чорноброві, так точно є шанс дожити до чемних дискусій.