Антон Ващук про стартап-екосистему, освіту та програми UMAEF
Керівник програми інновацій, освіти та підприємництва фонду Ukraine-Moldova American Enterprise Fund Антон Ващук розповів SPEKA про діяльність фонду та власний погляд на стартап-індустрію в Україні.
Розкажіть про Ukraine-Moldova American Enterprise Fund та його діяльність. Коли був створений фонд, ким підтримується та як впливає на стартап-екосистему в Україні?
Фонд був заснований у 1994 році із ціллю надавати капітал та розвивати підприємництво та ринкову економіку у пострадянських країнах: Білорусі, Україні та Молдові. На той час у цих країнах було обмаль капіталу, доступного для малого та середнього бізнесу, що хотів зростати. Тоді США вирішили підтримати Східну Європу і створили 10 таких фондів, які називалися Enterprise Funds. Цього року ми змінили назву з Western NIS Enterprise Fund на Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, яка краще відображає нашу відданість Україні та Молдові.
Усе фінансується коштами американських платників податків, які нам передає Уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку. Ми є незалежним фондом, що працює на ринках України та Молдови. Наші основні напрями діяльності включають інновації, освіту, підприємництво, розвиток експорту, локальний економічний розвиток і соціальне підприємництво. Також ми маємо програму u.ventures — венчурний фонд, що інвестує у стартапи на стадії “Seed Stage” на українському та молдовському ринках.
Зараз в Україні багато організацій, фондів, які також підтримують стартап-індустрії. На чому ви сфокусовані?
Наразі підтримуємо два напрями. По-перше, це фінансування грантів для стартапів у співпраці з Українським фондом стартапів, де ми є основним партнером щодо грантової програми для стартапів. Ми не фінансуємо проекти, пов'язані з обороною, такі як BraveOne, але надаємо всебічну підтримку Українському фонду стартапів в інших напрямках, оскільки вважаємо, що стартапи повинні мати доступ до фінансування для запуску та розвитку свого бізнесу. Ми розуміємо, що поки що це невеликі суми на ринку.
По-друге, ми підтримуємо акселератори та інкубаційні програми, які вважаємо найбільш прогресивними на ринку. Серед них Mission Possible, Challenger AI, EO Incubators, YEP! Ukriane, Experiment 1.01.
Кожна програма має свою специфіку, і ми підтримуємо їхні команди та програми, щоб сприяти розвитку стартапів від ідеї до фінансування через наші інструменти та венчурні інвестиції.
Defence Tech наразі бурхливо розвивається в Україні. Чому політика фонду не дозволяє інвестувати у цей напрям?
Можливо, у майбутньому у США ухвалять рішення, яке дозволить нашому фонду більш вільно працювати у таких сферах. Але поки що це не наше рішення, це політичне рішення.
Тобто ви приймаєте стартапи ще на рівні ідеї чи у вас на рівні ідеї є лише менторська підтримка?
У нас є програми для підтримки ідей на ранніх стадіях, такі як Mission Possible. Ця програма закликає людей подавати свої ідеї, і ми допомагаємо їм через менторство, навчання та можливість практикувати свою ідею й виводити її на ринок. Це дозволяє отримати фідбек і перевірити, чи готовий хтось за неї платити.
Ми бачимо нашу велику початкову роль в екосистемі, тому дедалі більше інвестуємо в цей напрям.
Можете назвати кілька найвдаліших проєктів, стартапів, яким допомогла ваша організація?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Програма Mission Possible триває лише шість місяців. Із неї уже вийшла дуже успішна компанія CrossCheck. Це такий compliance-screening SaaS-платформ.
Ця компанія за пів року прийшла від ідеї до перших прибутків. Це приклад того, як можна створити щось і винести на прибуток поза Україною. Це експорт українських продуктів за шість місяців. Як бачите, це можливо. І, я думаю, з нашою підтримкою це стає реальністю для багатьох учасників.
А яким чином стартапу потрапити до вас?
Зараз у нас відкрито конкурс на програму Mission Possible, яка розпочнеться у вересні. До програми увійде 20 компаній, і триватиме вона шість місяців. Ця програма проводиться двічі на рік, тобто за рік її проходять 40 компаній. Програма YEP! Accelerator також проводиться двічі на рік і охоплює близько 8 компаній за кожний цикл, що в сумі складає 16 компаній на рік. У програмі Challenger AI бере участь близько 20 компаній на рік. Таким чином, щороку ми підтримуємо приблизно 100 компаній у всіх акселареціних програмах, які ми підтримуємо.
Стартапам важливо стежити за цими програмами. Коли відкриваються конкурси, необхідно заповнити детальну аплікаційну форму і податися.
А про які суми фінансування йдеться у цих програмах?
Компанії, що беруть участь у наших програмах, базово можуть отримати до $25 тис. Після цього вони можуть звернутися до Українського фонду стартапів, де можливе інвестування до $50 тис.
Ці програми часто стимулюють приватних інвесторів. Якщо наші кошти відповідально використовуються на розвиток, то через 3-4 місяці приватні інвестори можуть прийти з венчурними інвестиціями, продовжуючи успішну історію компанії.
Коли ж компанія матиме нормальний прибуток на рівні $10 тис. на місяць, то вони можуть подаватися до нашого фонду u.venutres. Цього року було проінвестовано у понад 10 компаній-стартапів в Україні та Молдові.
Переважно надається фінансування від $100 тис. до $1 млн за раунд. Але це вважається Seed Investment Round, поки що наш фонд не робить ніяких інвестицій у Pre-Seed.
Я знаю, що у вас є програма Create для підприємиць. Розкажіть про неї докладніше.
Це був пілотний проєкт для нашого фонду, спрямований на жіноче підприємництво у реальному секторі. На цю програму подалося понад тисячу жінок зі своїми бізнесами.
Ми валідували ідею, перевіряючи, чи є справді попит на таку ініціативу. Наші дослідження та теорії показували, що попит є, але тепер ми маємо цьому чітке підтвердження. Існує великий попит, є чудові компанії, орієнтовані на експорт, які приносять долари на український ринок, і якими керують жінки та команди жінок.
Це дуже позитивна історія для України у сфері підприємництва. Ми також маємо початкові програми, розраховані на жінок і дівчат у STEM та Tech-освіті, підтримуючи їхній розвиток у цих галузях.
Тобто у вас у цьому напрямі можуть отримати фінансування не тільки стартапи, але й освітні ініціативи та проєкти?
Так. До нас постійно подаються громадські організації, ми переважно на цьому етапі співпрацюємо вже із вищою освітою, але й для жінок і ветеранів є відкритий конкурс і можна подаватися. Це буде більше навчання на Software Engineering, Cyber Security та інші важливі зараз кар’єрні напрями, які потрібні на ринку.
В інших країнах інноваційна індустрія розвивається не тільки командами ентузіастів, стартаперів, але й у дослідницьких центрах, університетах. Чи можете ви назвати різницю у цьому між Україною та іншими країнами? Що можна сказати про науковий потенціал саме в освітніх закладах?
Я думаю, що потенціал точно є, але у нього треба вкладати серйозні інвестиції, щоб розвинути його на рівень, який існує, скажімо, у США або Західній Європі.
Це означає, що на базовому рівні у школах потрібно стимулювати дітей, щоб вони думали про інновації, проблеми у суспільстві, які вони би хотіли вирішувати. Для цього треба розвивати підприємницькі та інноваційні навички дітей. А у вищій школі треба інвестувати в обладнання, на якому студенти можуть експериментувати, будувати інновації, тестувати теорії, гіпотези.
Це дуже важливо, щоб виші мали доступ до сучасного обладнання, щоб студенти могли бути конкурентними на міжнародних ринках. Останнім часом ситуація покращилась у цьому напрямі, але також залишається великий простір для подальших інвестицій. Це допоможе Україні розвивати стратегічні сектори у наступні десятиріччя.
Як ви можете оцінити позицію держави щодо стартап-індустрії, у побудові екосистеми та новітніх освітніх програм, які скеровані саме на розвиток підприємництва?
Держава сприяє цьому. Мінцифри та інші відомства дуже відкриті до змін у покращенні освіти.
Я думаю, уряд має бути більш відкритий до співпраці з приватним сектором, що виробляє цифрові рішення для шкіл, у цьому напрямку варто рухатись вперед.
Стартап-індустрія виявилася досить стійкою у складні часи, коли багато галузей мають величезні проблеми. Що думаєте з цього приводу?
Я би сказав, що екосистема стала більш зріла за останні роки. Вона точно стійка. Але це лише на деяких рівнях інвестицій.
Зараз ми бачимо, що на ринку венчурного капіталу інвесторів існує значний брак капіталу на двох рівнях. По-перше, це початковий рівень Pre-seed Funding. На українському ринку є лише один фонд, який активно займається Pre-seed Funding. Інші інвестори на цьому рівні — бізнес-янголи — багато з них виїхали з України і більше не беруть участі у початковій частині екосистеми, яка потребує інвестицій. Без цих вкладень стартапи не можуть досягти зрілості, щоб залучити більших інвесторів.
Другий пробіл на ринку — це інвестування у Series A. Це ті інвестиції, які варіюються від $1,5 млн до $5-6 млн. В Україні немає фондів, які б спеціалізувалися на Series A інвестуванні, тому стартапи змушені орієнтуватися на міжнародних інвесторів.
Залучати міжнародних інвесторів завжди складно, а під час війни це особливо важко, оскільки інвестори хочуть бути впевнені, що люди, у яких вони інвестують, знаходяться у безпеці.
А що змінилося з погляду ідей та якості заявок стартапів? Їх стало більше або менше?
Сьогодні підприємництво — великий ризик. Ти покидаєш свою роботу, потрібно свої гроші інвестувати у свої ідеї, перед тим як інвестори дійдуть. Під час війни це стає ще більш ризиковано. На сьогодні дедалі менше людей прагнуть до підприємництва. Але це не означає, що люди не заходять у цю галузь. Це означає, що зараз їх менше. А наша робота полягає у тому, щоб спонукати людей створювати своє, а ми їх у цьому підтримаємо.
