3D Ukrainian City — проєкт майбутнього для відбудови України

У новому випуску «СПІЛЬНОТА» на YouTube-каналі SPEKA media говорили з девелопером Олександром Задереєм — ініціатором проєкту 3D Ukrainian City. Ідея, що народилася з особистої втрати житла під час війни, перетворилась на масштабну ініціативу: створити повноцінне містечко з будинків, надрукованих на 3D-принтері. Цей підхід поєднує технологічні інновації, соціальну відповідальність і практичну відповідь на житлову кризу в Україні. У матеріалі — стислий виклад ключових рішень, етапів реалізації та бачення майбутнього, яке вже починається.

Як виникла ідея: особистий досвід і відповідь на виклик

Історія 3D Ukrainian City почалась з особистої втрати. Олександр — підприємець з Херсона, який через окупацію втратив не лише бізнес, а й дім. Переїхавши до Києва, він вирішив почати з нуля у сфері девелопменту. Але замість чергового житлового комплексу обрав інший шлях: об’єднати інноваційні технології, соціальну місію та новий формат життя для ВПО.

Проєкт 3D Ukrainian City має на меті не просто будівництво житла — це відповідь на масштабну потребу українців жити гідно вже зараз, без очікування «після перемоги». Ідея полягає у створенні цілого інноваційного мікрорайону, який може стати зразком для масштабної відбудови України.

Що таке 3D Ukrainian City: технології, які змінюють усе

У центрі ідеї — український будівельний 3D-принтер, який дозволяє зводити одноповерховий будинок за 4–5 днів безперервної роботи. Один дім друкується за 58 мотогодин, що в рази швидше, ніж традиційне будівництво. Але справа не лише в темпах. За підрахунками, 3D-друк дозволяє зменшити собівартість будівництва на 20–25% порівняно з газоблоком — нині найдешевшою традиційною технологією.

Особливість цього проєкту — друк не лише стін, а й монолітно-каркасних перекриттів. Такий підхід дозволяє зводити повноцінні чотириповерхові будівлі — наразі це унікальний досвід на світовому рівні. Зменшення потреби в робочій силі, швидкість реалізації та автоматизація процесів — усе це критично важливо в умовах воєнного часу, коли значна частина працездатного населення мобілізована.

Архітектурно проєкт передбачає житло для різних потреб: однокімнатні квартири площею 52,5 м², двокімнатні — 73,5 м², котеджі — 83,5, 104,5 або 125,5 м². При цьому перші поверхи багатоквартирних будинків проєктуються за інклюзивними стандартами, щоби забезпечити гідні умови для ветеранів та людей з інвалідністю.

Перший пілотний проєкт планується реалізувати в Київській області на території площею 3 гектари. Містечко включатиме 160 житлових одиниць: 16 одноповерхових котеджів та 6 чотириповерхових будинків по 24–25 квартир у кожному.

Квартири передбачені для різних категорій населення — від одинаків до великих родин.

Енергонезалежність і екологічність

3D Ukrainian City має стати прикладом максимально автономного житла. Теплові насоси й сонячні панелі дадуть змогу знизити споживання електроенергії до мінімуму. Розробники проєкту підрахували: ефект від впровадження цієї системи дорівнює еквіваленту висадки 80 тисяч дерев протягом 10 років. Це надзвичайно суттєвий внесок у зменшення вуглецевого сліду в будівництві.

Будинки матимуть мінімальну потребу в оздобленні. Завдяки особливостям 3D-друку немає потреби в облицюванні фасадів чи внутрішніх стін. Бетонні поверхні фарбуються прямо під час друку, що знижує витрати та екологічне навантаження. Крім того, заплановані різнесезонні озеленення території й ESG-оцінка впливу на довкілля — елементів, що досі були радше винятком, ніж стандартом у житловому будівництві.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Фінансова модель: як зробити житло доступним

Основна цільова аудиторія — ВПО з деокупованих міст: Херсона, Маріуполя, Донецька, Енергодара. Один з головних викликів — доступність. Команда ініціаторів планує використати державну іпотечну програму «єОселя», яка дозволяє отримати кредит під 7% річних. Але навіть за таких умов чимало людей не можуть внести перший платіж — 20% вартості житла. І саме ця проблема стала точкою фокусу.

Щоби зняти бар’єр для переселенців, ведуться переговори з міжнародними фондами, які могли б покривати початкові внески. Попередні домовленості вже є, і якщо вдасться фіналізувати фінансування — проєкт стане справді доступним для тих, хто цього найбільше потребує.

Додатково залучаються приватні інвестори та донори. З боку американських партнерів уже є інтерес до фінансування енергонезалежної складової — на суму до 2 мільйонів доларів. Це допоможе здешевити квадратний метр і зменшити витрати мешканців на комунальні послуги до мінімуму.

Виклики у фінансуванні та взаємодії з державою

Найбільша перешкода на сьогодні — це залучення стартового капіталу. Перший етап будь-якого девелоперського стартапу — найвразливіший. Саме зараз команді необхідні кошти на завершення проєктної документації, погодження та запуск перших будівельних майданчиків.

На рівні держави ініціатива не отримала системної підтримки. Попри звернення до міністерств та офіційних структур, реакція — мінімальна. Часто відповідальність перекладається з одного органу на інший, а запити залишаються без рішень. Це типова ситуація для інноваційних проєктів в Україні, де бюрократія гальмує прогрес навіть у критичних сферах.

Підприємцям доводиться шукати підтримку серед локальних адміністрацій, які іноді демонструють реальну зацікавленість. Але без уваги на національному рівні проєкти подібного масштабу залишаються на межі виживання.

Ще один виклик — фінансова обережність потенційних донорів. Більшість іноземних фондів і банків готові підключитися лише на пізніших етапах, коли буде завершено всі технічні та юридичні кроки. Тому саме початкове фінансування — критичне, і саме його найважче отримати.

Що вже зроблено і як рухатись далі

Проєкт уже подолав перші перешкоди — сформовано ядро команди, знайдено земельні ділянки в Київській області, завершено передпроєктну підготовку та розпочато переговори з архітекторами й підрядниками. У процесі — підготовка повної проєктно-кошторисної документації, детального плану території, погоджень із місцевою владою.

Створено пілотний будинок — одноповерхову конструкцію, надруковану за 58 мотогодин. Це — доказ концепту, який команда планує використати як демонстраційний приклад для потенційних партнерів.

Окремий фокус — цифровізація всього процесу. У проєкті бере участь команда Углапі, яка розробляє систему цифрового управління будівництвом, інфраструктурою та сервісами містечка. Це дозволить не лише пришвидшити роботи, а й зробити облік, моніторинг і подальше масштабування абсолютно прозорими.

Також залучено ESG-консультантів, які відповідають за оцінку впливу на довкілля, а також партнера з підготовки повного пакета документації для іноземних інвесторів. Усе це — підготовка до масштабного залучення коштів на другому і третьому етапах.

Швидкість і масштаб: чому ця модель — майбутнє України

У післявоєнний період Україна зіткнеться з безпрецедентною потребою у відбудові — як житла, так і інфраструктури. Традиційні методи будівництва просто не зможуть впоратись із темпами та масштабами необхідних робіт: не вистачить робочої сили, матеріалів, часу. Це вже визнають на будівельних форумах і серед розробників державних програм. У цьому контексті проєкт 3D Ukrainian City — не просто альтернатива, а модель, яку потрібно масштабувати.

Наразі один одноповерховий будинок із використанням 3D-принтера можна звести за 4–5 днів активної роботи. У порівнянні з цегляною забудовою, яка потребує до 4,5 років, або навіть із газоблоком, що вимагає близько 3,5 років на аналогічний обсяг, це — прорив. Пілотний проєкт передбачає будівництво 160 житлових одиниць за два роки. Але з огляду на автоматизацію процесів і відсутність прив’язки до великої кількості фахівців — ця технологія може бути масштабована у 5–10 разів без втрати якості.

3D-друк у будівництві — це ще й відповідь на дефіцит будівельних матеріалів. Після війни ресурси будуть вичерпані, а логістика — ускладнена. Технологія дозволяє використовувати локальні рішення й мінімізувати залежність від постачальників.

Кожен новий пілот — це досвід, який пришвидшує наступні проєкти. Команда вже готується до роботи на більших ділянках, зокрема в безпечних західних регіонах. У перспективі — повноцінні міста, побудовані не за десятки років, а за лічені.

Переваги у довгостроковій перспективі

Інноваційні моделі на зразок 3D Ukrainian City мають величезний потенціал в контексті не лише житла, а й стратегічного розвитку країни. По-перше, це відповідь на кадрову кризу в будівельній галузі. Війна призвела до втрати тисяч фахівців, а демографічна ситуація після перемоги залишиться складною. Автоматизація будівництва — єдиний реальний спосіб зберегти темпи відбудови без тотального дефіциту працівників.

По-друге, технологія дозволяє відмовитися від імпортних будматеріалів і створювати інфраструктуру навіть у віддалених чи слабо забезпечених регіонах. Завдяки компактності обладнання, мобільності команд та швидкості друку, проєкти можуть запускатись у декількох локаціях паралельно.

По-третє, створюється нова екосистема для розвитку технологічного девелопменту. Замість хаотичної забудови можна формувати комфортні середовища з енергонезалежністю, цифровими сервісами, доступністю та соціальним фокусом. Це не просто житло — це архітектура, яка враховує воєнний досвід, потреби переселенців, нові стандарти інклюзії та сталого розвитку.

У перспективі, такі рішення можуть бути експортовані — як модель, технологія або франшиза. Україна може стати не лише прикладом відбудови, а й лідером у впровадженні будівельних інновацій нового покоління.

3D Ukrainian City — це не просто амбітний проєкт. Це робоча модель, яка показує, як можна вирішувати надзвичайно складні проблеми комплексно: через інновації, автоматизацію, екологічні технології та нову логіку девелопменту. В умовах, коли мільйони українців залишились без домівок, а держава не встигає відповісти на всі запити — такі ініціативи стають не альтернативою, а необхідністю.

Україні потрібні не тимчасові рішення, а нове майбутнє. І це майбутнє вже починається — з перших будинків, надрукованих на 3D-принтері.